Як чотири африканських слони. У Китаї виявили новий вид гігантських носорогів

Сучасні носороги є нащадками ще більших істот, які, за оцінками вчених, важили 15-20 тонн, а їх висота становила 5 м, пише IFLS.

Їх шиї були такими ж високими, як у жирафів, а важили вони у два-три рази більше, ніж африканський слон. Відкриття одного з цих левіафанів на краю Тибетського нагір'я допомогло заповнити прогалини в їх генеалогічному древі.

Більшість людей, яким пощастило б зустріти представника роду індрікотерії (найбільший рід носорогів), не визнали б їх носорогами, оскільки у них не було рогів, що зазвичай вважаються визначальною рисою носорога.

Однак такі другорядні питання не мають великого значення для палеонтологів, які можуть визначити справжню особистість за допомогою решток.

Зразки індрікотерій були знайдені на великих територіях Азії, хоча зазвичай вони були настільки фрагментарні, що вченим не вдавалося точно визначити, які з них представляли загальні види, а які окремі.

Новий череп індрікотерій, нижня щелепа і хребці іншого представника того ж виду, які були знайдені в Linxia Basin, на північно-східній околиці Тибету, докладно описані у новому дослідженні, опублікованому в Communications Biology.

Ці кістки датуються 26,5 мільйонами років тому і були названі P. linxiaense. Доктор Тао Ден з Китайської академії наук і співавтори дослідження вважають, що найближчим родичем їх нового відкриття є P. lepidum, трохи менший вид, що жив у той самий час.

Проте, вони стверджують, що він має тісні стосунки з Р. bugtiense, єдиним видом, від якого у палеонтологів залишилося досить скам'янілостей, щоб детально їх описати.

Місцезнаходження та особливості P. linxiaense дозволяють авторам запропонувати лінію походження більш ранніх і дрібніших, але все ще гігантських носорогів, чия спорідненість з P. bugtiense була досі незрозумілою.

Відносини між P. linxiaense і P. bugtiense вказують на те, що у той час для подібних тварин існував спосіб дістатися з Пакистану до Китаю. Автори стверджують, що індрікотерії еволюціонували в Китаї, перш ніж перетнути незавершене нагір'я і досягти свого найвідомішого виду в Пакистані.

"За часів олігоцену в тибетському регіоні, ймовірно, були деякі райони з низькою висотою, можливо, менше 2000 м. Тому родовід гігантських носорогів міг вільно розселитися уздовж східного узбережжя океану Тетіс, а також через деякі низовини цього регіону", — підсумували дослідники.