Ніякої надії. Учені стверджують, що життя на Венері — неможливе

Як показує нове дослідження вчених, кількість води в атмосфері Венери настільки мале, що навіть найбільш посухостійкі земні мікроби не змогли б там вижити, пише Space.com.

Це відкриття зводить нанівець надію, викликану минулорічним відкриттям молекул, потенційно створених живими організмами в атмосфері випаленої планети, які розглядалися як свідчення можливого існування життя.

У процесі нового дослідження, опублікованого в Nature Astronomy, вивчалися результати вимірювань, проведених за допомогою зондів, які пролітали через атмосферу Венери. Також були отримані дані про температуру, вологість і тиск у густих сірчанокислих хмарах, що оточують планету.

На основі цих значень вчені змогли розрахувати так звану активність води, тиск водяної пари всередині окремих молекул у хмарах, що є одним із визначальних чинників існування життя на Землі.

"Коли ми подивилися на ефективну концентрацію молекул води в цих хмарах, ми зʼясували, що вона була в сто разів нижча, чим могли б вижити навіть найбільш стійкі земні організми", — розповів Джон Голлсворт, мікробіолог з Університету Квінс у Белфасті, Великобританія.

Результати, ймовірно, розчарують дослідницьке співтовариство Венери, яке у вересні минулого року надихнулося відкриттям фосфіну, з'єднання, що складається з атомів фосфору і водню, яке, на думку вчених, могло бути пов'язане із живими організмами в атмосфері Венери.

У той час фахівці припустили, що фосфіни можуть вироблятися мікроорганізмами, що живуть в цих хмарах. Коли температури дозволяють, мікроорганізми на Землі можуть виживати і розмножуватися в атмосфері в краплях води.

Однак результати нового дослідження, засновані на даних декількох зондів Венери, залишають нульові шанси на те, що в хмарах Венери щось живе.

"Живі системи, враховуючи мікроорганізми, складаються здебільшого з води, і без гідратації вони не можуть бути активними, як і нездатні розмножуватися", — зазначив Голлсворт.

Дослідження мікроорганізмів, які живуть в екстремальних умовах на Землі, показали, що життя може існувати за температур до -40°C. Для активності води, яка вимірюється за шкалою від 0 до 1, найменше значення виживаності становить 0,585. А ось рівень активності води, зафіксований в молекулах у венеріанських хмарах, становив всього 0,004.

Астробіолог NASA Еймс Кріс Маккей, один із співавторів дослідження, заявив, що результати дослідження досить переконливі, і нові космічні місії, які наразі готуються до вивчення Венери, нічого не змінять в надії на життя на найближчій сусідці Землі.

"Наш висновок заснований безпосередньо на вимірах. Це не модель і не припущення. Місії, які NASA вибрала для польоту на Венеру, знову проведуть ті ж вимірювання — температуру і тиск, і вони дійдуть тих самих висновків, тому що Венера не змінюється в такому масштабі часу", — заявив Маккей.

Однак експерти також вивчили дані з інших планет і зʼясували, що хмари Юпітера дійсно забезпечують достатню активність води, щоб теоретично підтримувати життя.

Дані, зібрані зондом Galileo на висотах від 42 до 68 км над поверхнею газового гіганта, припускають, що значення активності води знаходиться на рівні 0,585. Температура в цьому регіоні також практично прийнятна — приблизно -40°C.

"Юпітер у цьому плані виглядає набагато більш оптимістично. У його хмарах є, принаймні, шар, де задовольняються потреби у воді. І це не означає, що на Юпітері є життя, це означає лише те, що справи з водою йдуть куди краще", — сказав Маккей.

Однак високий рівень ультрафіолетового випромінювання або нестача поживних речовин можуть перешкодити процвітанню цього потенційного життя. Крім того, вченим потрібні абсолютно нові виміри, щоб з'ясувати, чи дійсно вона може існувати.

Голлсворт також додав, що метод, який використовується для розрахунку активності води, може допомогти визначити ще й населеність екзопланет.