Вчені визначили температуру, при якій погода стає небезпечною для життя

У своєму новому дослідженні, опублікованому в Lancet Planetary Health, вчені з Мюнхенського технічного університету поставили собі за мету дослідити точні температури, при яких погода стає небезпечною для всіх живих організмів Землі, пише Earth.com.

Вони з'ясували що, найбільш оптимальні температури варіюються від 17 до 24°C.

"Ми вивчили, які температури краще, а які шкідливі для людей, великої рогатої худоби, свиней, домашньої птиці та сільськогосподарських культур, і виявили, що вони дивно схожі", — розповів співавтор дослідження професор Сентхолд Ассенг.

Дослідження показало, що в погодних умовах з високою вологістю помірне теплове навантаження для людини починається приблизно при 23°C, а при низькій вологості — 27°C.

"Якщо люди при надзвичайно високій вологості довго піддаються впливу температур вище 32°C або 45°C при надзвичайно низькій вологості, це може привести до летального результату", — зазначив професор Ассенг.

Для того, щоб зменшити теплове навантаження, професор Ассенг вказує на різні стратегії, зокрема на збільшення природної тіні від дерев. Він також вважає, що міста і будівлі слід проектувати з використанням більш світлих кольорів даху і стін.

У великої рогатої худоби і свиней теплове навантаження виникає при 24°C при високій вологості і 29°C при низькій. Важливо зазначити, що продуктивність відгодівлі свиней і удій коров'ячого молока може зменшитися до 20%, коли вони піддаються тепловому стресу.

Комфортний температурний діапазон для домашньої птиці становить від 15 до 20°C. Курки відчувають помірне теплове навантаження при температурі 30°C. Починаючи з 37°C, вони відчувають сильний тепловий стрес і відкладають менше яєць.

Крім того, тепловий стрес зменшує зріст великої рогатої худоби, свиней, курей та іншої свійської худоби, що означає як зниження врожайності, так і репродуктивних показників.

"У наземних ссавців є приклади еволюційної адаптації до теплій погоді. Так трансильванські голошийні кури стійкіші до спеки, ніж інші різновиди курок, через складну генетичну мутацію, яка пригнічує ріст пір'я. Їм легше сприймати спеку, тому що у них не має пірʼя на шиї", — пояснив професор Ассенг.

У сільськогосподарських культурах оптимальна температурна зона і температурні пороги здаються різноманітнішими через відмінності між видами і сортами.

Наприклад, культури з помірно-холодного клімату, такі як пшениця, краще ростуть при нижчих температурах, тоді як культури з теплого клімату, такі як кукурудза, чутливі до морозу, але можуть переносити вищі температури.

"До кінця століття від 45 до 70% світової площі суші будуть під впливом різних кліматичних умов, в яких люди не зможуть вижити без технічної підтримки, такої як кондиціонери. Нині це 12%", — додав професор Ассенг.

Іншими словами, у найближчі десятиліття до 75% населення Землі постійно страждатиме від спеки. Аналогічне збільшення теплового стресу очікується для сільськогосподарських культур, худоби та інших рослин і тварин.

"Генетична адаптація до зміни клімату часто займає багато поколінь. Наявного зараз недостатньо для багатьох вищих форм життя. Якщо нинішні кліматичні тенденції збережуться, багато живих істот можуть серйозно постраждати або навіть повністю зникнути із Землі через зміну температури", — підсумував Ассенг.