Неандертальці мали такі ж групи крові, як і Homo sapiens, — учені

Новий аналіз геномів неандертальців показує, що давня кров, яка колись текла в жилах цієї давно вимерлої популяції людей, мала більше спільного з кров'ю сучасної людини, ніж припускали раніше вчені, пише Science Alert.

Хоча довгий час вважалося, що всі неандертальці володіли групою крові О (I), нове дослідження раніше секвенованих геномів трьох неандертальців показує різноманітні варіації в їхній крові.

Це означає, що кров неандертальців була не тільки у вигляді групи крові О (I), яка до цього була єдиним підтвердженим видом, заснованим на попередньому аналізі однієї особини, а й у вигляді груп крові А (II) і В (III).

Варто зазначити, що система груп крові AB0 є основною системою, яка визначає сумісність і несумісність крові, що переливається, тому що антигени, які її складають, найбільш імуногенні. Особливістю системи АВ0 є те, що в плазмі в неімунних людей є природні антитіла до відсутнього на еритроцитах антигену.

Систему групи крові АВ0 складають два групові еритроцитарні аглютиніни (А і В) і два відповідні антитіла — аглютиніни плазми альфа (анти-А) і бета (анти-В). Різні поєднання антигенів та антитіл утворюють 4 групи крові: група 0 (I), група А (II), група В (III), група АВ (IV).

Команда, яка зробила це відкриття, припускає, що дослідження груп крові, подібні до цього, були проігноровані у зв'язку з появою інших технологій аналізу ДНК.

Однак крім цього відкриття, фахівці також з'ясували, що гени, які лежать в основі груп крові цих архаїчних людей, зміцнюють думку про те, що неандертальці та денисовці спочатку з'явилися з Африки — через відсутність певних антигенів у їхній крові та наявності предкових груп крові, пов'язаних з африканськими популяціями.

Крім того, інші генетичні підказки говорять про те, що неандертальці володіли унікальним алелем Rh, відсутнім у сучасних людей, який є тільки в одного виду австралійських аборигенів і корінних папуасів. На думку вчених, цей таємничий зв'язок свідчить про схрещування неандертальців і сучасних людей до міграції останніх у Південно-Східну Азію.

Результати дослідження також пролили світло на можливі причини вимирання неандертальців. На думку дослідників, велика кількість загальних алелів, виявлених у геномах трьох неандертальців і денисовців, свідчить про низьку генетичну різноманітність; у разі неандертальців, ймовірно, пов'язаний з інбридингом (схрещування близькоспоріднених форм у межах однієї популяції організмів (тварин або рослин).

Представники цього виду древніх людей могли бути сприйнятливі до гемолітичної хвороби плода — алоімунного стану, коли імунна система матері атакує клітини крові її ненародженого плоду.

"Усі ці нюанси могли посприяти ослабленню нащадків до такої міри, що призвели до їхньої загибелі, особливо в поєднанні з конкуренцією з H. sapiens за одну й ту ж екологічну нішу", — підсумували дослідники.