Збереглися навіть вуса: у Сибіру знайшли левеня з льодовикового періоду

У Росії знайшли рештки дитинчати печерного лева. Левеня хоч і пролежало у вічній мерзлоті багато тисяч років, але відмінно збереглося. Недоторканими виявилися навіть його шерсть і вуса. Про це пише CNN.

Рештки малюка були знайдені в Абійському районі Якутії. У 2017 році тут вже знаходили левеня з льодовикового періоду. Через деякий час було знайдене ще одне дитинча. Пальма першості належить якутським мисливцям за бивнями. Саме вони найчастіше знаходять рідкісні останки у вічній мерзлоті. Малюкам учені навіть дали імена.

Перше левеня, самець, отримав прізвисько Борис, другий — Спарта. Учені спочатку припустили, що вони з одного посліду, адже тіла були знайдені зовсім поруч, на березі річки Семюель. Однак згодом з'ясувалося, що Борис набагато старший, ніж його сусідка по вічній мерзлоті — щонайменше на 15 тисяч років. А Спарта загинула понад 28 тисяч років тому.

"Спарта, ймовірно, тварина льодовикового періоду, яка найкраще збереглася з усіх, що коли-небудь були знайдені. Рештки майже не пошкоджені. У неї навіть збереглися вуса і шерсть", — зазначив професор Дален із Центру палеогенетики в Стокгольмі, Швеція, який досліджував обох левенят.

У Спарти збереглися зуби, шкіра, м'які тканини і внутрішні органи. Її кігті все ще цілі й ученим довелося вивчати їх обережно, щоб не подряпатися.

Поки незрозуміло, як загинули дитинчата печерного лева, але завдяки комп'ютерній томографії стало зрозуміло, що Спарта загинула майже моментально. У неї був пошкоджений череп, зламані ребра й інші кістки.

"Можливо, левенята загинули під час обвалу або впали в тріщину у вічній мерзлоті. Вічна мерзлота утворює великі тріщини, коли тане під час відлиг", — зазначив професор Дален.

Під час останнього льодовикового періоду Сибір був вельми густонаселеною місцевістю. Тут бродили стада мамонтів, бізонів, сайгаків і шерстистих носорогів. На них полювали тундрові вовки, печерні ведмеді та леви.

Але досі залишається загадкою, як печерні леви пристосувалися до суворого клімату, адже їхня шерсть дуже нагадує шерсть сучасного африканського лева. Але у левенят був ще й густий підшерсток, який, мабуть, допомагав їм вижити холодними ночами.

Нагадаємо, рештки доісторичних тварин у вічній мерзлоті в Сибіру найчастіше знаходять так звані мисливці за бивнями. Найчастіше, це представники місцевих корінних народів. Вони проводять сезон у тайзі в пошуках бивнів мамонтів, які високо цінуються в світі. Мисливці використовують вибухівку і водяні насоси, щоб вимивати з вічної мерзлоти тисячолітні рештки. Раніше безцінні артефакти знищувалися, або ж були просто викинуті, проте останнім часом російські вчені налагодили зв'язок із мисливцями і навіть часто вирушають в експедиції разом із ними.

Валерій Плотніков, співавтор дослідження про печерних левенят і науковий співробітник Академії наук в Якутську, розповідав про свою експедицію в 2017 році.

"Я працював із ними в крижаній печері. Було дуже холодно і важко працювати. Нас тримали в облозі полчища комарів", — зізнався вчений. За місяць роботи в Сибіру він втратив десять кілограмів, проте зробив кілька цінних знахідок: крім левеняти Бориса він також знайшов голову тундрового вовка і ціле сімейство муміфікованих мамонтів.