Учені розповіли, чи жили коли-небудь люди під землею (фото)

Від стародавніх катакомб до сучасних метрополітенів, люди завжди переміщалися під землею. Але чи жили коли-небудь під землею цілі суспільства? Так, але тільки в надзвичайних ситуаціях і коли в них не було іншого виходу, пише Live Science.

"Найголовніше, що важливо знати про підземне життя, це те, що нам там не місце. Але все ж в історії були моменти, коли людям довелося там оселитися на деякий час", — говорять учені.

Протягом всієї історії людства люди з різних причин тимчасово жили під поверхнею. Якщо не було матеріалів для будівництва будинків, вони викопували підземні. У місцях з екстремальним кліматом вони спускалися під землю влітку, щоб відпочити від спеки, а взимку, щоб зігрітися. Підземелля також було безпечним місцем, щоб сховатися від ворогів.

Наприклад, стародавні люди побудували знамениті підземні міста в Каппадокії на території сучасної Туреччини для захисту від негоди та війни. Жителі відступали під землю під час надзвичайних ситуацій, але вони не залишалися там надовго, всього на кілька тижнів.

Одним із найбільших підземних міст Каппадокії є Дерінкую, яке датується приблизно 7 або 8 століттями і могло вмістити приблизно 20 000 осіб. Геофізики з'ясували, що площа іншого нещодавно знайденого міста в цьому регіоні становить 13 мільйонів км², а глибина може бути 113 м.

Підземні міста Каппадокії — справжнє архітектурне диво. Колодязі йшли глибоко в ґрунтові води, а отвори, що ведуть на поверхню, слугували вентиляційними шахтами. Шари захисту — враховуючи великі круглі камені, які стародавні люди викладали перед входом у місто, відокремлювали тих, хто знаходився всередині, від загарбників на поверхні.

Однак не всі підземні житла були такими складними, як у Каппадокії. Люди також жили в природних і створених людиною печерах. Побудовані печери можна знайти всюди, де є відповідна геологія.

"Знайти людей, які будують печерні житла дуже легко. Навіть у сучасній Австралії, в місті під назвою Кубер-Педі, приблизно половина населення живе в "землянках", або ямах, вирізаних у схилах пагорбів", — зазначають дослідники.

На покинутих об'єктах сучасних міст багато маргіналів знайшли притулок під землею. Більшість безпритульних також живуть у тунелях під Лас-Вегасом, Нью-Йорком і під вулицями Бухареста. У міру того, як все більше людей переїжджають в міста, все більше міських жителів можуть перебратися під землю. Такі країни, як Сінгапур, вивчають варіанти будівництва під землею.

"Необхідні для цього технології, вже існують і вони будуть тільки поліпшуватися. Завдання полягає в тому, щоб переконати людей переїхати під землю", — підкреслила Юн Хі Лі з Ноттінгемського університету в Малайзії.

За словами Лі, насправді, перебування під землею не викликає негативних психологічних ефектів, якщо освітлення, розмір кімнати, висота стелі та інші фізичні характеристики приміщення відповідають наземним.

Наприклад, такі технології, як світлові шахти дозволяють природному сонячному світлу висвітлювати підземні приміщення за допомогою таких матеріалів, як світловідбивальна фарба, можуть допомогти з поганим настроєм і депресією, які виникають через нестачу сонячного світла.

Як зазначає Лі, на перший погляд люди можуть почуватися ізольованими від своїх колег і відчувати відсутність контролю, але ці відчуття цілком переборні.

Хоч людям все ще не подобається ідея жити під землею, Лі вважає, що найближчим часом люди по всьому світу почнуть серйозно цікавитися цією ідеєю, натхненні такими місцями як RÉSO, підземне місто в Монреалі, Канада, протяжністю понад 32 км, що враховує торгові центри, офіси, готелі та школи.

"Я вважаю, що незабаром багато людей житимуть під землею. Принаймні, протягом 30 років з'явиться більше підземних робочих місць і підземних розваг. І це не вигадка фантастів, а реальність", — підсумувала Лі.