Вчені стверджують, що переїдання не є основною причиною ожиріння

Прийнято вважати, що для зниження ваги необхідно зменшити кількість калорій, одержуваних із їжею та напоями, і більше займатися фізичною активністю, пише SciTechDaily.

Цей підхід заснований на моделі енергетичного балансу, який свідчить, що збільшення ваги викликане тим, що людина споживає енергії (калорій) більше, ніж спалює.

У сучасному світі, оточеному смачними й дешевими продуктами, люди легко споживають більше калорій, ніж їм насправді потрібно. Причому ожиріння не виникає відразу. Воно розвивається поступово з плином часу в результаті неправильного вибору продуктів харчування і способу життя. наприклад:

• вживання великої кількості обробленої їжі або фаст-фуду з високим вмістом жиру й цукру;
• солодких напоїв, включаючи безалкогольні напої і фруктові соки;
• вживання алкоголю;
• багато перекусів, особливо поза домом;
• великі порції;
• вживання їжі без причини, в основному при перегляді серіалів, коли нудно або коли людина перебуває у стресовому стані;
• нестача або відсутність фізичної активності.

Виходячи з цього, переїдання в поєднанні з недостатньою фізичною активністю є рушійною силою масового поширення ожиріння.

Ожиріння впливає на здоров'я, починаючи від репродуктивної й дихальної функцій до пам'яті й настрою. Зайва вага збільшує кров'яний тиск, рівень холестерину, а також ризик різних захворювань, включаючи діабет, хвороби серця і деякі види раку.

Незважаючи на десятиліття пропаганди громадської охорони здоров'я, що закликає людей менше їсти й більше займатися спортом, показники ожиріння та захворювань, пов'язаних з ожирінням, неухильно ростуть.

Багато вчених вказують на величезні недоліки моделі енергетичного балансу, стверджуючи, що альтернативна вуглеводно-інсулінова модель краще пояснює причину ожиріння і вказує на ефективніший метод для боротьби із зайвою вагою.

За словами провідного автора нового дослідження, доктора Девіда Людвіга, модель енергетичного балансу не допомагає зрозуміти біологічні причини збільшення ваги.

З іншого боку, вуглеводно-інсулінова модель покладає велику частину провини за нинішнє поширення ожиріння на споживання продуктів із високим глікемічним індексом, зокрема, швидко засвоюваних вуглеводів.

Ці продукти викликають гормональні реакції, які докорінно змінюють наш метаболізм, приводячи до накопичення жиру, збільшення ваги й ожиріння.

Коли ми їмо вуглеводи з високим глікемічним індексом, організм збільшує вироблення інсуліну. Це, в свою чергу, посилає сигнал жировим кліткам накопичувати більше калорій, залишаючи менше енергії для м'язів та інших метаболічно активних тканин.

Мозок отримує сигнал, що організму не вистачає енергії, що призводить до почуття голоду. Крім того, у спробах організму заощадити паливо, метаболізм сповільнюється. Таким чином, ми можемо залишатися голодними, навіть якщо продовжуємо набирати зайвий жир.

Щоб зрозуміти поширеність ожиріння, потрібно враховувати не тільки те, скільки ми їмо, але й те, як продукти, які ми їмо, впливають на наші гормони й обмін речовин. Стверджуючи, що всі калорії однакові для організму, модель енергетичного балансу випускає з уваги цю важливу частину головоломки.

Використання вуглеводно-інсулінової моделі замість моделі енергетичного балансу має радикальні наслідки для управління вагою і лікування ожиріння.

Замість того, щоб закликати людей їсти менше — стратегія, яка зазвичай не працює в довгостроковій перспективі, вуглеводно-інсулінова модель пропонує інший шлях, який більше фокусується на тому, що саме ми їмо.

За словами доктора Людвіга, скорочення споживання швидко засвоюваних вуглеводів зменшує накопичення жиру в організмі. В результаті люди можуть схуднути, позбувшись почуття голоду.

"Тим не менше ми визнаємо, що необхідні подальші дослідження для остаточної перевірки обох моделей і, можливо, для створення нових, які будуть краще відповідати фактичним даним", — говорять автори.