Вчені нарешті розгадали давню таємницю наднової, що виникла 840 років тому

У 12 столітті китайські і японські астрономи помітили в небі світло, таке ж яскраве, як сяйво Сатурна. Вони з'ясували, що це був потужний зоряний вибух, відомий як наднова, і визначили його приблизне місце розташування. Однак причина виникнення наднової весь цей час залишалася таємницею, пише Live Science.

Нове дослідження вчених нарешті дозволило її розгадати. Як виявилося дві надзвичайно щільні зірки зіткнулися в Чумацькому Шляху і викликали спалах наднової. Вибух призвів до утворення зірки Паркера і туманності Pa 30.

Ця наднова, яку ще називають "гостьова зірка" 1181 р. н.е., залишалася видимою з 6 серпня по 6 лютого того ж року. І вона була єдиною надновою за останнє тисячоліття, залишки якої ще не були знайдені.

Деякі попередні дослідження припускали, що такими залишками наднової може бути інша туманність, відома як 3C 58. Проте багато факторів, як-от вік туманності, беруть цю теорію під сумнів.

Туманність Pa 30 астрономи виявили в 2013 році. У своєму новому дослідженні вчені підрахували, що вона розширюється зі швидкістю 1100 км/c. За словами експертів, вік цього об'єкта не перевищує тисячі років, а його розміщення відповідає району спалаху.

Історичні звіти вчених поміщають "гостьову зірку" між двома китайськими сузір'ями, відомими як Чуанше і Хуагай. Саме там розташована зірка Паркера, одна з найгарячіших зірок Чумацького Шляху.

Раніше дослідники припускали, що Pa 30 і зірка Паркера виникли в результаті злиття двох білих карликів, надзвичайно щільних зірок, які витратили все своє ядерне паливо. Такі злиття призводять до відносно слабкого і рідкісного типу наднової Iax.

Наднова 1181 р. н. е. була слабкою і дуже повільно згасала. Це дозволяє припустити, що "гостьова зірка", ймовірно, була надновою слабкого типу.

"Об'єднання всієї цієї інформації, зокрема вік, місце розташування, яскравість події і історично зафіксована тривалість в 185 днів говорить нам про те, що зірка Паркера і Pa 30 є залишками цієї древньої наднової", — робить висновок астрофізик Альберт Зійлстра з Манчестерського університету.