Оазис на Марсі. Perseverance знайшов стародавнє марсіанське озеро і дельту річки (фото)

Експерти з'ясували, що озеро в кратері Езеро було досить динамічним, рівень води піднімався й опускався між періодами повеней і затишшя.

Марсохід Perseverance приземлився на дні кратера Езеро в лютому. Цей кратер був обраний через те, що попередні спостереження за Червоною планетою показали, що колись у ньому було стародавнє озеро, пише New Atlas.

Тепер же вчені NASA знайшли прямі докази водного минулого цього місця, оскільки на фотографіях, зроблених марсоходом, видно сліди раптових повеней.

Незважаючи на те, що сучасний Марс це надзвичайно сухе місце, так було не завжди. У дослідників з'являються все більше відомостей того, що мільярди років тому Червона планета була набагато вологіша, на ній були океани, річки, озера і, можливо, життя.

Орбітальні знімки показали вченим, що кратер завширшки 49 км міг колись бути озером. А віялуваті відкладення осадових порід у північно-західному краї кратера, які накопичувалися шарами протягом багатьох років, учені позначили як дельту річки.

Червона планета, кратер Езеро, зображення — Знімок кратера Езеро, що показує місцерозташування марсохода Perseverance і кілька цікавих геологічних особливостей.

У новому дослідженні марсохід підтвердив ці припущення. Після приземлення Perseverance почав робити знімки околиць, включаючи серію крутих уступів у 2,2 км на північний захід і невеликий пагорб Kodiak на південний захід.

За допомогою приладів Mastcam-Z і Remote Micro-Imager (RMI) марсохід зміг отримати зображення шарів гірських порід і осадових відкладень.

Як виявилося, шари відкладень у східній частині Kodiak, а також нижні ділянки північно-західних уступів відповідають тому, що можна було б очікувати від дельти річки на Землі.

"Це ключове спостереження, яке дозволяє нам раз і назавжди підтвердити наявність озера і дельти річки в Езеро", — розповів Ніколас Мангольд, провідний автор дослідження.

Марс, поверхня, уступи, знімок — Знімок уступу на краю кратера Езеро, зроблений марсоходом Perseverance.

Додаткові підказки були виявлені на верхніх ділянках уступів. Там були розкидані набагато більші камені і валуни, деякі з них досягали 1,5 м заширшки. Це дозволяє припустити, що паводкові води перемістили їх з кратера. За оцінками команди, потік води повинен був рухатися зі швидкістю від 6 до 30 км/год.

У цілому, наявні дані свідчать про те, що озеро, що заповнювало кратер Езеро, було досить динамічним, рівень води піднімався та опускався між періодами повеней і затишшя.

Як стверджують експерти, нове дослідження послужить основою для майбутніх місій, включаючи місця, куди Perseverance відправиться для взяття зразків. Зрештою, мета полягає в тому, щоб повернути зразки на Землю, де більш потужні прилади зможуть шукати ознаки прадавнього життя.