Ритуальна дикість. У Перу виявили скелети дітей, принесених у жертву 1 000 років тому

На північному заході Перу в археологічній пам'ятці Уака Санта-Роза-де-Пукала вчені знайшли 29 людських тіл, похованих приблизно 1 000 років тому, пише Science Alert.

Чотири скелети, що належать двом дітям, підлітку та одному дорослому, належать до культури Уарі.

"Ці останки є першими відомими в цьому регіоні прикладами людських жертвопринесень цивілізації Уарі", — розповів археолог Едгар Бракамонте Левано з Музею королівських гробниць Сіпана.

Крім людських скелетів, дослідники також знайшли останки 8 морських свинок і кілька альпак із ламами, яких, швидше за все, теж принесли в жертву. Серед артефактів виявилися горщики, пляшки та ніж із лезом у формі півмісяця.

Бракамонт Левано зміг розпізнати гробниці Уарі через те, що вони були оточені трьома характерними D-образними огорожами, типовими для релігійних просторів цієї культури.

На думку Левано, жертви людей були частиною ритуалу, проведеного під час початку будівництва цих релігійних приміщень у стилі Уарі.

Також важливо зазначити, що окрім 4 скелетів археологи знайшли ще один, який зазнав вторинного поховання. Його поховали в іншому місці, а потім перепоховали всередині D-подібної огорожі.

Цивілізація Уарі процвітала в горах та на узбережжі сучасного Перу приблизно з 500 по 1000 рік н. е. Народ Уарі був відомий своїми тонко зітканими тканинами та скульптурною керамікою, а також дорогами і терасним сільським господарством.

Хоча питання про точну структуру суспільства Уарі залишається відкритим, дослідники знайшли артефакти, які свідчать, що релігія була глибоко переплетена з політикою, і що жінки були залучені до вищих рівнів управління.

Інші 25 скелетів, знайдені похованими (хоч і не принесеними в жертву) на цьому місці, належали культурі мочика, або моче. Ця цивілізація процвітала біля нинішнього Ламбаеке приблизно з 100 по 700 рік н. е., а пізніше була витіснена Уарі.

На відміну від мистецтва Уарі, яке тяжіє до абстрактних форм і візерунків, мистецтво мочика славиться своїм буквальнішим, натуралістичним стилем, що робить артефакти двох культур легко помітними.

Серед найбільш значних знахідок мочика останніх років — мумія леді Као. Багатство місця поховання, а також наявність зброї дозволяють припустити, що жінка могла бути високопоставленою жрицею або навіть правителькою моче. До відкриття цієї мумії вважалося, що чоловіки посідали високе становище у культурі мочика.

А також, знайдена у 1987 році, мумія правителя Сіпана, що знаходиться в Музеї королівських гробниць Сіпана.