Учені розповіли, чи дійсно Місяць впливає на настрій і поведінку людини

Упродовж десятиліть ми чули, що супутник Землі не впливає на поведінку людини. Проте нове дослідження вчених показує, що таке явище можливе, пише Discover Magazine.

Уявлення про те, що Місяць сильно впливає на людський розум, глибоко вкоренилося в багатьох культурах. Проте наука давно дала зрозуміти, що фази Місяця не впливають на людський настрій. За останні десятиліття було проведено багато досліджень і вчені не знайшли жодних доказів будь-якого впливу Місяця на поведінку людини. Але, мабуть, наука шукала не в тих місцях.

Згідно з деякими новими дослідженнями, минулі дослідження циклів Місяця пропустили досить дивовижну закономірність.

Пацієнт із біполярним розладом

Девід Ейвері, психіатр із Медичної школи Вашингтонського університету, котрий спеціалізується на лікуванні афективних розладів, провів широке дослідження циркадних ритмів і фототерапії. У 2004 році до нього прийшов пацієнт із біполярним розладом, що швидко прогресував.

Цей чоловік був інженером. Ейвері описав його як дуже методичну й організовану людину. Намагаючись з'ясувати, що було причиною його перепадів настрою, інженер вів ретельні записи про свої цикли сну та неспання, якими він поділився з Ейвері.

Його стан коливався від двох тижнів недосипів до двох тижнів надмірного сну. У періоди недосипання він ставав маніакальним, а за умов зайвої сонливості почувався придушено.

Зв'язок між сном і біполярним розладом не щось нове.

"Десятиліття досліджень показали, що налагоджений режим і світло, при якому спить людина, є одними з факторів підтримки стабільності настрою", — розповіла Олександра Голд, наукова співробітниця Гарвардської медичної школи, дослідження яких враховують вивчення ролі сну при біполярному розладі.

Більшість цих досліджень було проведено Ейвері. Проте новий експеримент вирізнявся. Режим сну інженера не відповідав світлим і темним циклам Місяця. І він спав у кімнаті, де було темно, незалежно від тривалості дня чи фази Місяця. Проте його режим сну ідеально відповідав припливно-відливним циклам.

Коли Ейвері заніс дані до таблиці Excel, закономірність відразу випливла назовні. Ночі, коли пацієнт погано спав або взагалі не спав, регулярно збігалися з припливно-відливним циклом, який відбувався під час повних місяців, а ночі з 12-годинним сном регулярно збігалися з припливно-відливним циклом, що відбувався тоді, коли Місяць знаходився в першій чи останній чверті.

Очевидно, що такий ефект був викликаний гравітацією (припливами та відливами), а не освітленням (повнолуння / новолуння). Хоча Ейвері відразу помітив цю закономірність, він не опублікував свої результати, оскільки хоч би якими чудовими вони були, він не міг знайти для них жодного аргументованого підтексту. Й експеримент був проведений лише з одним пацієнтом. Дані припадали пилом у ящику понад десять років.

Щасливе відкриття

У 1970-х роках Томас Вер, нині почесний вчений Національного інституту психічного здоров'я та один із новаторів досліджень сну та циркадних ритмів у людини, вивчив режим сну 17 пацієнтів із біполярним розладом і зазначив дивні закономірності, які, здавалося, відповідали місячним циклам.

Однак його пацієнти слідували набагато складнішому місячному циклу, ніж пацієнт Ейвері, і вони не мали докладних записів сну, які вів інженер.

Зрештою два дослідники об'єдналися для аналізу даних, і в 2018 році Ейвері та Вер опублікували своє дослідження з докладним описом їхнього спільного відкриття: Місяць справді впливає на настрій.

Упродовж десятиліть досліджень цей ефект не помічали, оскільки вчені фокусувалися лише на одному типі місячного циклу та розглядали різні групи піддослідних, що не підтвердило достовірності дослідження.

"Враховуючи мінливість реакції людини на місячні цикли, сукупний аналіз, який використовувався майже в усіх попередніх дослідженнях, нівелював реакцію окремих людей і призводив до хибнонегативних результатів. Я вважаю, що важливо вивчати людей протягом тривалого часу та враховувати всі фактори", — зазначив Вер.

Таємничий вплив

Як зауважив Ейвері ще в 2004 році, принцип дії виявленої закономірності все ще залишається загадкою.

Одна з можливостей, за його словами, полягає в тому, що вестибулярний апарат, важливий для рівноваги та пов'язаний з гравітацією, здатний впливати на сон і циркадні ритми. Але є й інші варіанти.

Місяць може змінювати магнітне поле, викликаючи зміни в криптохромах (клас світлочутливих білків рослин і тварин) і так змінювати біологічний годинник організму. Однак все ж таки гіпотеза з гравітацією поки що краще підходить. Ця нова галузь досліджень доволі захоплива і нам треба ще багато дізнатися про місячні цикли та їхній вплив на людський настрій", — підсумувала Голд.