Астрономи знайшли надшвидку зірку: швидкість її обертання лише 25 секунд

Білий карлик, зірка, плазма, речовина, акреція
Фото: ScienceAlert | Білий карлик притягує речовину зірки-компаньйона. Ілюстрація.

Білий карлик обертається так швидко, що він визнаний "швидкісним" серед зірок свого типу.

Related video

Зірку, яка знаходиться на відстані понад 2 тисячі світлових років від Землі назвали LAMOST J024048.51 + 195226.9, для зручності опису її назву скорочують до J0240 + 1952. Швидкість її обертання — всього 25 секунд і це більше, ніж у попереднього володаря зірки CTCV J2056-3014, що обертається зі швидкістю 29 секунд, повідомляє ScienceAlert.

Зірка J0240 + 1952 схожа на свого "родича" — білий карлик AE Aquarii, що обертається зі швидкістю 33 секунди. Це особливі зірки, що належать до типу білі карлики. Кожна з цих зірок має свою зірку-компаньйона, у якої вони забирають речовину. Потім вона летить у космос завдяки магнітному полю зірок. J0240 + 1952 викидає речовину зі швидкістю приблизно 3 000 км/с.

За словами вчених, через високу швидкість обертання білий карлик повинен мати достатню масу, щоб його не розірвало на частини. Він притягує речовину зірки-сусіда, але потім додається дія магнітного поля, і плазма на високій швидкості відлітає в космос.

Сіріус B, Сіріус А Fullscreen
Найближчий до нас білий карлик — це Сіріус B (позначений стрілкою) поряд з яскравим Сіріусом A. Він знаходиться на відстані 8,6 світлових років.
Фото: wikipedia

Особливі зірки

Білий карлик — це одна зі стадій еволюції зірки. Вони позбавлені джерел термоядерної енергії в ядрі та поступово охолоджуються. Ядро зірки стискається і вона світиться завдяки залишковому теплу. Такі зірки здебільшого розміром із Землю, але їхня маса перевищує масу Сонця приблизно в 1,4 рази. Білий карлик може наростити настільки багато маси завдяки речовині, що поглинається із зірки компаньйона, що він вибухне і перетвориться на наднову типу Ia.

Білий карлик, акреція, речовина, зірка-компаньйон Fullscreen
Білий карлик забирає речовину в сусідньої зірки. Ілюстрація.
Фото: NASA

Учені вважають, що J0240 + 1952 у минулому забрав досить багато речовини у свого супутника — червоного карлика, щоб сильно збільшити швидкість свого обертання. Але потім якось, вчені ще не знають як, білий карлик розвинув магнітне поле.

Магнітне поле перешкоджає потраплянню більшої частини речовини на зірку та відштовхує її в космос. Але невелика кількість плазми досягає мети, йде до магнітних полюсів і викликає яскраве свічення. Завдяки цьому вчені можуть виміряти швидкість обертання зірки.

"Ми вже двічі виявили подібну зіркову систему з однаковими властивостями. Можливо, їх може бути більше", — каже Том Марш з університету Ворика, Великобританія.

Нагадуємо, що астрономи вперше побачили, як "вмикається та вимикається" білий карлик. Також учені знайшли у космосі наочний приклад майбутнього Сонця.

Фокус писав про те, що астрономи знайшли сімейство напрочуд живучих білих карликів.