З того, що було. Як збирали супутник "Січ-2-30" і на що він здатен

13 січня о 17:26 за київським часом із бази Космічних сил США на мисі Канаверал ракета компанії Ілона Маска SpaceX доставила на орбіту понад сотню супутників, серед яких був і український "Січ-2-30". О 20:15 він пролетів над територією України та встановив зв’язок із Землею. Так наша країна знову повернулася в космос.

Про те, чому це повернення зайняло майже 11 років, і про завдання супутника Фокусу розповів Андрій Колесник, колишній радник голови Державного космічного агентства, а тепер незалежний експерт із питань космічної діяльності.

Український супутник "Січ-2-30": довгий шлях нагору

Супутник "Січ-2-30" раніше носив назву "Січ-2-1". Перейменували його, бо планували запустити у 2021-­му — у рік 30-річчя незалежності України, але запуск перенесли на початок 2022-го.

Попередник цього супутника — "Січ-2" — був збудований ще в 2011 році. Його запуск відбувся успішно, але замість запланованих п’яти років роботи на орбіті апарат функціонував лише 16 місяців. Як пояснює Андрій Колесник, проблема була в неякісних деталях. Планувалося, що поки на орбіті працюватиме "Січ-2", інженери створять новий супутник, який отримав назву "Січ-2-М" — проєкт науково-технічної космічної програми на 2013–2017 роки.

"Але у 2013 році "Січ-2" вийшов з ладу, а створення супутника "Січ-2-М" заморозили через брак фінансування. Космічні програми завжди фінансувалися у розмірі приблизно 35% від плану, затвердженого Радою", — каже Колесник. За його словами, у 2018 році роботу над "Січ-2-М" згорнули. До того моменту супутник був готовий на 86%, майже 140 млн грн вклали у створення власне супутника і ще 110 млн грн — в оптику для нього.

Тоді в Конструкторському бюро "Південне" вирішили модернізувати "дублера" "Січ-2". Супутник створили у двох екземплярах — близнюк залишився на Землі, щоб відпрацьовувати різні сценарії, які можуть статися у космосі.

"Саме на базі цього "дублера" "Південне" власним коштом — майже 110 млн грн — вирішило провести модернізацію: замінити ненадійні елементи корисного вантажу та службові системи супутника, і так швидко підготувати його до запуску. Цей варіант отримав назву "Січ-2-1", — продовжує експерт. — Натомість довелося вирішувати питання пошуку необхідних деталей до комплектування, адже раніше використовували російські запчастини. Зрештою більшість деталей змогли зібрати в Україні з наявних матеріалів, паралельно їх доопрацьовуючи, а частину закупили в європейських країнах".

Важливо

Свято зі сльозами на очах. Що не так із запуском українського супутника

Планувалося, що цей супутник відправлять у космос у 2017 році з бразильського космодрому "Алкантара", але в 2015-му Бразилія відмовилася від участі у проєкті. Лише на початку 2021 року розпочалися переговори з компанією SpaceX. Президент Володимир Зеленський пообіцяв, що Україна повернеться у космос до Дня Незалежності, саме тому "Січ-2-1" отримав нову назву "Січ-2-30". Проте дату старту спочатку перенесли на грудень 2021-го, а потім на 10 січня 2022-го. У новому році вже компанія Ілона Маска перенесла запуск місії "Транспондер-3" із "Січ-2-30" ще на три дні — на 13 січня.

Чому супутник "Січ-2-30" застарів уже на старті

За словами Андрія Колесника, "Січ-2-30" спочатку створювали під інші параметри ракети-носія, тому довелося витратити час і гроші на те, щоб адаптувати супутник до Falcon-9.

"Загалом на "Січ-2-30" витрачено майже 250 млн грн, з яких 110 млн грн інвестувало КБ "Південне". 140 млн грн перекинули з бразильського космічного проєкту "Циклон-4", який не реалізувався. Це не бюджетні, а кредитні кошти, які взяли під державні гарантії. Послуги SpaceX коштували 54 млн грн, решта грошей після збирання супутника пішла на закупівлю обладнання для наземного пульта управління", — пояснює Колесник. Він розповідає, що за 30 років незалежності Україна на орбіту вивела шість супутників, "Січ-2-30" став сьомим і єдиним, який функціонує. Раніше ними керували з Євпаторії, тепер пульт управління розташований у Хмельницькій області.

Основна функція "Січ-2-30" — моніторинг стану водойм, лісів, містобудування та відстеження природних катаклізмів. Також супутник слугуватиме для вирішення завдань оборони країни. Проте навіть за наявності власного апарату на орбіті Україні не вдасться заощадити на купівлі супутникових знімків в інших країнах. Справа в тому, що кожен супутник має індивідуальну просторову роздільну здатність — ця величина характеризує розмір найменших об’єктів, помітних на зображенні. Що вона вища, то якісніше і детальніше зображення. "Січ-2-30" виконує оглядову функцію, оскільки має роздільну здатність 7 м, більшість сучасних супутників у рази перевершують його.

"Щороку в межах державного бюджету на закупівлю космічних знімків закладається 35 млн грн, і весь цей бюджет витрачається. Супутник "Січ-2-30" може слугувати для загального спостереження, наприклад, визначати, чи з’явилися якісь військові споруди на кордоні, а ось детальніші знімки все одно доведеться купувати в інших країнах", — каже Колесник.

Сьогодні Україна купує знімки в Ізраїлю та Китаю. Ізраїльський супутник може передавати зображення роздільною здатністю до 70 см, китайські — до 50 см. Україна купує не лише зображення, а й ресурси китайського супутника: може замовляти точний час і точку зйомки.

Наскільки добре "Січ-2-30" був підготовлений до роботи, стане відомо після того, як Україна отримає перший знімок із космосу. За словами Колесника, на адаптацію супутника до роботи на орбіті здебільшого йде кілька місяців.

"Можна сподіватися на краще, але й до гіршого варто підготуватися, адже основа цього супутника розроблена ще на початку 2000-х років, потім його постійно модернізували під нові космічні концепції, — зазначає експерт. — Супутник має гібридний склад деталей комплектування, перехід від аналогового до цифрового обладнання повністю не відбувся, тому "Січ-2-30" не можна вважати сучасним, це апарат попереднього покоління".

Поки Україна очікує на перші знімки від "Січ-2-30", у КБ "Південне" припадає пилом "Січ-2-М", здатний робити знімки з просторовою роздільною здатністю 2 м. На думку Колесника, замість того, щоб доопрацьовувати супутник попереднього покоління, краще було б профінансувати завершення будівництва більш сучасного апарата. Утім, "Січ-2-М" таки може опинитися на орбіті, адже в Держкосмосі заявили, що до 2025 року Україна планує запустити ще сім супутників.