Гігантські пальці на сонці. Через 20 років учені змогли пояснити загадкове явище на зірці

На відміну від звичайних сонячних спалахів, під час яких відбувається виверження плазми, під час спалаху на Сонці в 1999 році вчені виявили низхідний потік руху, нібито речовина падала назад на Сонце. Астрономи назвали ці об'єкти "темні порожнечі, що рухаються вниз". Із того часу вчені намагалися зрозуміти, що це насправді, повідомляє SciTechDaily.

У новому дослідженні астрономи з Гарвард-Смітсонівського центру астрофізики запропонували своє пояснення погано вивченим низхідним потокам, які зараз називаються надаркадними низхідними потоками.

За словами астронома Ченгцай Шена, вчені хотіли зрозуміти, як виникають ці структури, які він описав як "темні особливості, схожі на пальці". Головне завдання полягало в тому, що потрібно було дізнатися, що є рушійною силою цих об'єктів і чи пов'язані вони з магнітним перез'єднанням, адже про цей зв'язок говорили астрономи з моменту виявлення загадкових об'єктів у 1999 році.

Магнітне перез'єднання відбувається, коли магнітні поля руйнуються та звільняють високоенергійне випромінювання, яке рухається з великою швидкістю. Але після цього магнітні поля відновлюються.

"На Сонці багато магнітних полів, вони зближуються, перебудовуються та вивільняють багато енергії у вигляді сонячного спалаху", — говорить астрономка Кеті Рівз.

Учені припустили, що темні низхідні потоки є ознаками зруйнованих магнітних полів, які повертаються до Сонця після виверження від сонячного спалаху.

Але більшість низхідних потоків, які мали рухатися з великою швидкістю, були повільними.

Щоб зрозуміти, що відбувається, вчені вивчили знімки Сонця, які зробив космічний апарат Solar Dynamics Observatory. Потім вони створили тривимірне моделювання сонячних спалахів і порівняли їх із спостереженнями.

У результаті виявилося, що більшість надаркадних низхідних потоків на Сонці не пов'язані з магнітним переєднанням. Вони утворюються власними силами та є результатом взаємодії двох газоподібних середовищ із різною щільністю.

"У цих темних, схожих на пальці порожнечах насправді відсутня плазма. Щільність там набагато нижча, ніж у навколишній плазмі", — каже Рівз.

Учені планують і надалі вивчати ці низхідні потоки, щоб краще зрозуміти магнітне переєднання. Розуміючи процеси, які викликають сонячні спалахи та виверження на Сонці, можна зрештою розробити інструменти для прогнозування космічної погоди та пом'якшення її наслідків.

Нагадуємо, що астрономи знайшли свідчення потужної сонячної бурі, яка досягла Землі 9200 років тому, коли Сонце мало перебувати в спокійній фазі.