Почати з малого. Вчені потренуються на щурах, перш ніж воскресити мамонта

Вчені з Копенгагенського університету розглядають ймовірність відновлення вимерлих видів і як перший потенційний об'єкт вибрали великого щура, який зник на початку 20 століття. Але вчені мають кілька причин, чому це зробити складно, і є ймовірність того, що ці спроби взагалі не мають сенсу, повідомляє Gizmodo.

Група вчених вирішила перевірити свою теорію з відновлення вимерлих видів за допомогою редагування генів на зниклому ендеміку острова Різдва — щурі Маклеара (в російськомовній літературі тушканчикова миша Маклеара). Цей вид зник з острова, що знаходиться в Індійському океані між 1902 та 1908 роками.

Дослідники секвенували ДНК цього щура і зіставили його з деякими з найближчих родичів тварини, що нині живуть. Їм вдалося відновити 95% геному щура, але відсутні 5% значно ускладнюють будь-які спроби воскресити вид.

"Ми намагаємося зрозуміти наскільки легко відновити вимерлий вид, а також запитуємо себе: що може піти не так і чи потрібно це взагалі", — говорить Том Гілберт з Копенгагенського університету.

Щури Маклеара вимерли майже одночасно з ще одним ендеміком (вид, який живе тільки на цій території) острова Різдва — бульдоговим щуром. Довжина тіла представників першого виду сягала 26 см, а другого — 42 см.

Вважають, що ці щури вимерли через те, що на острів завезли чорних щурів, які заразили місцевих гризунів хворобами, до яких вони не мали імунітету.

"Ми змоделювали схему, за якою можна відновити вимерлих щурів, за допомогою редагування генів. Але ми не хочемо витрачати гроші даремно і створювати ще більшу популяцію щурів на планеті. Можливо, потрібно зайнятися збереженням видів, що нині живуть? Але теоретично відновлення вимерлого виду можливе", — каже Гілберт.

Вчені порівняли геном щура Маклеара з кількома видами щурів, що нині живуть, насамперед із сірим щуром, який зустрічається на всіх континентах. Внаслідок цього вони визначили риси зниклого щура, які можна відновити за допомогою його живих родичів.

Новий гризун не буде генетично ідентичною вимерлою твариною. Можна відновити зовнішній вигляд та фізичні особливості щура Маклеара. Але гени, які пов'язані з нюхом у зниклого гризуна відрізняються від таких у сірих щурів. Це стосується і генів, пов'язаних з імунітетом.

"Але в такому разі будь-яка воскресла версія вимерлого щура теоретично могла б виграти від того, що він стійкіший до хвороб", — говорить Гілберт.

За словами вчених, їхнє моделювання показує, що, редагуючи гени видів, які існують, можна відновити представників фауни, що зникли. Але краще зайнятися збереженням видів, що нині живуть, каже Гілберт.

Нагадуємо, що вчені хочуть воскресити вовняних мамонтів, щоб створити арктичних слонів. Дослідники хочуть схрестити ДНК мамонта та азіатського слона, щоб вивести гібрид.