Учені з'ясували, що орангутанги мають свої власні "мови" для спілкування

Нове дослідження показує, що в орангутангів є власні "мови" для спілкування, які сформувалися внаслідок їх соціальної взаємодії. Результати нової наукової роботи можуть надати нові дані про те, як розвивалася людська мова, повідомляє Daily Mail.

Учені з університету Ворика, Великобританія, вивчили звуки, які видають 76 орангутангів, що живуть у 6 різних соціальних групах на островах Калімантан і Суматра у Південно-Східній Азії.

Дослідники з'ясували, що в цих людиноподібних мавп є окремі звуки для спілкування, і це залежить від того, в якій соціальній групі вони живуть.

На Землі існує чотири види людиноподібних приматів:

• орангутанги;
• горили;
• шимпанзе;
• бонобо.

Орангутанги знаходяться під загрозою зникнення і живуть лише на двох великих островах — Калімантан і Суматра. Порівняно з іншими приматами, орангутанги не видають багато шуму і зазвичай подорожують тропічним лісом на самоті.

Але водночас вони підтримують соціальні стосунки з іншими представниками виду. Наприклад, дорослі самці іноді видають гучні протяжні крики, щоб залучити самок і відлякати суперників.

Орангутанги є єдиними людиноподібними мавпами, які складним чином використовують голосні та приголосні звуки. Так само у своїй промові робить і людина.

"Ці примати допомагають нам вирішити одну з найдавніших загадок у науці — походження та еволюцію людської мови", — каже Адріано Ламейра з університету Ворика.

За словами вченого, тепер є певне уявлення про те, що людська мова розвинулася у наших стародавніх предків подібно до того, як ми це спостерігаємо в орангутангів.

"Можна точно сказати, що людське спілкування має земне походження і немає жодного божественного втручання", — каже Ламейра.

Під час дослідження вчені з'ясували, що орангутанги мають різні групи: більш щільні та більш соціалізовані, і навпаки більш розосереджені. У перших згуртованих групах орангутанги використовую більшу кількість різноманітних та оригінальних звуків, які можуть постійно змінюватися. На більш розосереджених популяціях примати застосовують стандартні й майже одні й самі звуки.

"Популяції приматів із вищою щільністю проживання більш галасливі. І в них більше варіантів звукового спілкування", — говорить Ламейра.

Сучасні дані підтверджують, що люди й орангутанги мають на 97% однакову ДНК. Якщо на зміну в спілкуванні цих приматів впливають соціальні фактори, то щось подібне сталося і з нашими прямими предками, такими як Homo erectus, кажуть вчені.