Загадка Цицерона. Розкрито секрет давньоримських монет, на який натякав філософ

Римський державний діяч та філософ Марк Туллій Цицерон у 44 році до н.е. написав в одному зі своїх есе про те, що давньоримські монети — денарії, змінюються. Але історики довго не могли зрозуміти, що він мав на увазі. Однак вчені з Ворицького університету, здається, розв'язали цю загадку, повідомляє ScienceAlert.

"Вчені довго сперечалися про те, що мав на увазі Цицерон, коли написав, що "ціна монет змінюється то вгору, то вниз". Однак ми вважаємо, що тепер знаємо відповідь на це питання", — каже Кевін Батчер з Ворицького університету.

Римська республіка була частково на межі банкрутства в 91 р. до н.е. через Союзницьку війну. Рим намагався придушити повстання італійських народів, які були його союзниками. Це повстання спричинила відмова Риму надати своїм союзникам права римських громадян. Ця війна тривала до 88 року до н.е. і закінчилася перемогою Риму. Але вже до 89 року до н.е. у Римській республіці почалася фінансова криза й уривок з есе Цицерона припускав, що люди почали втрачати довіру до денарію.

"Щоб розв'язати проблему, римський державний діяч Марк Марій Гратідіан у 85 році до н.е. провів фінансову реформу. Однак що саме він зробив, досі невідомо. Є тільки теорії. Одна з них говорить, Гратідіан встановив правильний обмінний курс між срібним денарієм і мідним асом (ще одна давньоримська монета) Спочатку денарій коштував 10 асів, але потім цінність аса зменшили, і денарій став коштувати 16. Згідно з іншою теорією Гратідіан знайшов метод визначення підроблених денаріїв і так забирав їх з обороту, що відновило віру римлян у грошову систему", — каже Батчер.

За словами вченого, слова Цицерона надто складно правильно витлумачити, аби зрозуміти, що саме відбувалося тоді з грошима в Стародавньому Римі.

"Цицерон писав про це не для того, щоб розповісти про те, що відбувається з грошима, а щоб показати недієздатність правителів Риму", — говорить Батчер.

Щоб знайти відповіді на питання, що давно цікавлять, вчені проаналізували склад римських монет, які випускали в період Союзницької війни. Вчені виявили, що до 90 р. до н.е. денарій складався з чистого срібла, але тільки через п'ять років його кількість в монетах впала на 10%.

"Вартість денарію впала нижче за 95%, а потім знову впала до 90%, а деякі монети — до 86%, що свідчить про серйозну фінансову кризу", — говорить Метью Понтінг з Ліверпульського університету.

Знецінення валюти узгоджується з іншими доказами фінансових проблем, зокрема з незвичайним заходом Риму з продажу державної землі для покупки зерна у 89 р. до н.е. Значне зростання виробництва монет також відбулося у 90 р. до н.е. І це, можливо, пов'язано з тим, що Риму потрібно було фінансувати Союзницьку війну.

Набагато пізніше, під час Громадянської війни в Римі (49-45 рр. до н.е.) римляни знову знецінили свої монети, щоб забезпечити фінансову стабільність. Але це знецінення було не таким, як у монет, випущених у 87 р. до н.е.

"Можливо, в цьому сенс слів Цицерона: вартість монет "розкидана", тому що ніхто не міг упевнитися, чи були в них денарії з чистого срібла, чи ні", — говорить Батчер.

За словами вченого, приблизно тоді, коли Гратідіан видав свій едикт, стандарт якості монет підвищився, зупинилося знецінювання денарію і цю монету почали цінувати громадяни Риму.

Нагадуємо, що археологи знайшли предмет, який використовували в Стародавньому Римі, коли поряд не було туалету.