Сухопутні акули можуть дві години бродити суходолом: як їм це вдається

Сухопутні акули — звучить загрозливо. Раніше цих хижаків варто було побоюватись лише у воді, а тепер виходить, що спокою від них немає і на суші. Втім, не все так погано, як виглядає на перший погляд, пише Futurism.

Вперше про "ходячих" по суші акул дослідники заявили у 2020 році. Тоді представників цього виду помітили на Великому Бар'єрному рифі. Вчені з Атлантичного університету Флориди заявили, що еполетова акула є найеволюційнішим видом, відомим науці.

Коли ми чуємо "ходяча акула", на думку спадають різноманітні варіації того, як хижак може пересуватися суходолом. Втім, нічого спільного зі звичною нам ходьбою людини чи інших ссавців у цьому немає.

Вчені встановили, що плямисті хижаки пересуваються суходолом, використовуючи свої грудні плавці — саме вони виконують функцію "ніг". Щоб зрушити з місця, акули поштовхами плавників підіймають своє тіло і відштовхуються від плоских поверхонь. Весь процес пересування дуже нагадує незграбний танець зі звиваннями. Але яка різниця наскільки незручною виглядає "хода" еполетової акули, колись наші далекі предки зробили такий самий перехід, і подивіться, як ми вміємо рухатися сьогодні.

Щоб розібратися, як цим маленьким акулам вдається комфортно почуватися в океані та на суші, вчені спостерігали за дитинчатами еполетових акул. Виявилося, що і новонароджені, і особини-підлітки спочатку мали навичку пересування суходолом. І це дивно, адже у новонароджених особин через наявність жовткового мішка значно випирають животи, які мали б їм заважати. Особини, які подорослішали, здатні самостійно добувати їжу, перестають потребувати їх і животи стають менше.

Під час досліджень вченим також вдалося встановити, що здатність еполетових акул проводити досить тривалий час на суші (близько двох годин) з'явилася через низький вміст кисню у водах на Великому Білому рифі, який є домом для них.

Отримані дані, за словами вчених, надалі допоможуть розкрити секрети того, як окремі види справляються із наслідками різких кліматичних змін.

Нагадаємо, раніше Фокус писав про причини зникнення найбільших акул на Землі — на думку вчених, вони не змогли конкурувати з іншими морськими хижаками.