Не обійшлося без Стародавнього Місяця. Астрономи з'ясували, звідки у Сатурна такий нахил та кільця

Під час свого нового дослідження вчені дійшли висновку, що Сатурн отримав свій знаменитий кут нахилу після того, як у нього врізався один із його супутників, пише The Independent.

Навіть на фотографіях видно, що з далекою планетою щось не так: її кільця обертаються під кутом близько 27 градусів до її орбіти навколо Сонця. Але багато років для вчених залишалася незрозумілою причиною цього нахилу.

Зараз Сатурн має 83 супутники. Але в минулому у нього був додатковий, нині ненаявний місяць, який вчені назвали Кризаліс.

За словами вчених, ці численні супутники оберталися навколо Сатурна та підтримували його точне вирівнювання з Нептуном, і цей процес тривав мільярди років.

Однак близько 160 мільйонів років тому стабільність Кризаліса порушилася, і він наблизився до Сатурна надто близько. Так близько, що 99% його речовини поглинув газовий гігант, а залишена частина сформувала кільця планети. В результаті втрата супутника вивела Сатурна з хватки Нептуна і залишила його з нинішнім нахилом.

"Завдяки цьому дослідженню ми бачимо, що Кризаліс став причиною як нахилу Сатурна, так і формування його кілець", — зазначили вчені.

Щоб побудувати точне моделювання газового гіганта, команда використовувала детальні дані про планету, зокрема вимірювання, зроблені під час занурення зонда Кассіні в Сатурн. Ці моделі показали, що планети могли бути синхронізовані, але рано чи пізно процес порушився.

Як показали результати нашого дослідження, додаткового місяця бути достатньо, щоб викликати ці проблеми. Він обертався навколо Сатурна доти, поки 200-100 мільйонів років тому дестабілізація орбіти Титана не змусила Кризаліс зійти з орбіти. Внаслідок цього додатковий супутник наблизився до гіганта, який розірвав його на частини", — сказав учений Джек Віздо з Массачусетського технологічного інституту.

Нагадаємо, що раніше під час найбільшого зближення із Землею вчені показали чарівне зображення Сатурна. Отриманий знімок не може похвалитися сильною чіткістю, оскільки не зроблений Джеймсом Веббом або Габблом, проте він, як і раніше, чудово демонструє красу планети.