На Марсі колись були льодовики, але гравітація зробила їх дивнішим за все, що нам відомо

Тоді, коли льодовики на Землі під дією клімату то наступали, то відступали протягом всієї історії нашої планети, знаменуючи льодовикові і міжльодовикові періоди, на Марсі, найімовірніше, льодовикові маси рухалися набагато повільніше і зі своїми унікальними особливостями, пише Inverse.

Група палеонтологів із США та Франції під керівництвом Анни Грау Галофре провели унікальне дослідження під назвою "Мережі долин та літопис зледеніння на стародавньому Марсі". У процесі свого дослідження вони зголосилися довести існування льодовикових щитів на Червоній планеті та виявили їх унікальні особливості.

Відомо, що рух льодовиків на Землі залишив на поверхні своєрідні рельєфи у вигляді U-подібних долин, висяxs долини та фіорди. Проте всі ці характерні риси руху льодовиків зовсім не характерні для Марса — здавалося б, це повинно означати, що будь-які льодовики на поверхні Червоної планети мали б бути нерухомими, немов статуї. Однак, це не так. Нове дослідження доводить, що льодовикові маси на Марсі також рухалися, проте через особливості гравітації вони пересувалися набагато повільніше, ніж земні.

У процесі дослідження Анна Галофре з колегами змоделювали, як марсіанська гравітація вплине на зв'язок між швидкістю руху льодовика та тим, як тала вода стікає під ним. Швидше відведення води створило б більше тертя між скелею та льодовиком, що неодмінно залишило б сліди. Однак відсутність таких слідів на Червоній планеті свідчить про те, що марсіанські льодовики переміщалися і руйнували поверхню під собою з надзвичайно низькою швидкістю порівняно з тим, як це відбувалося на Землі.

У процесі дослідження вчені виявили низку геологічних слідів, які свідчать про те, що Червона планета колись мала власні льодові щити. Про це свідчать ряд вузьких звивистих хребтів з піску та гравію, які, ймовірно, є результатом підльодовикових каналів.

Анна Галофре наголосила, що льодовикова активність надзвичайно нелінійна і за різних умов може призвести до абсолютно різних результатів. Тоді, коли на Землі наслідки руху льодовиків являють собою лінії, сліди розмиву та морени, на Марсі ми побачимо лише канали та озонові гребені під крижаним покривом.

У процесі експерименту палеонтологи вивчили рух двох ідентичних льодовиків на Марсі та Землі — з однаковою товщиною, температурою та доступністю льодовикової води. А потім адаптували структуру та динаміку перебігу льоду до марсіанських умов. В результаті їм вдалося дізнатися, як розвиватиметься підльодовиковий дренаж на Червоній планеті — якою буде швидкість руху льодовика та яку ерозію вони залишать.

Дослідження показало, що лінійні форми рельєфу Землі просто не встигли розвинутися на Марсі. На думку авторів дослідження, отримані ними дані також свідчать про те, що життя на Червоній планеті все ж таки існувало і досить довго, щоб залишити сліди свого існування. Вчені вважають, що близько чотирьох мільярдів років тому там, де колись текла вода під льодовиками, що повільно відступали, могли зберегтися мікробні форми життя Червоної планети.

Раніше Фокус писав про те, що станеться з організмом людини, якщо вона житиме на Марсі.