Прокляття річки Нечако. Рідкісні білі осетри, які не мінялися тисячоліттями, гинуть один за одним

Білі осетри — унікальний вид беззубих мисливців, які практично не змінилися за останні 200 мільйонів років. Канадські вчені всіма силами намагаються врятувати вид від повного зникнення, проте це стає дедалі складніше, пише The Guardian.

Біологи Стів МакАдам і Ніколаус Гантнер, які вивчають осетрових у провінції Британська Колумбія. На початку вересня вони помітили першу тушу білого осетра у швидких водах річки Нечако. Похмура знахідка наштовхнула вчених на необхідність дослідження 100-кілометрової ділянки річки у західній частині Канади. На жаль, це був лише початок. У наступні кілька днів учені помітили тушки ще десятка білих осетрів.

Учені зібрали команду, щоб спробувати розібратися в містичній загибелі виду осетрових, котрий зникає. Однак поки що їм не вдалося зафіксувати очевидних причин. Команда вивчила туші мертвих риб і не помітила на них сліди фізичних травм, ознак хвороб чи хімічної дії.

Спочатку вчені припустили, що причиною загибелі осетрових може бути надто тепла температура води у річці. Однак вивчивши дані про температуру в інші подібні спекотні літа, вчені не виявили такого вимирання риби. Зазначимо, що дослідження ускладнюються тим, що дослідники мають зовсім небагато часу, щоб знайти мертву тушу білого осетра, поки вона не почне розкладатися.

Цікаво, що це не перший випадок, коли вчені спостерігають загадкову загибель білих осетрів. Подібна історія вже траплялася майже 30 років тому, у 1993-94 роках, тоді за два роки загинуло 36 риб у річці Фрейзер. Здавалося б, це не так багато, але для виду, який зникає, такі втрати можуть стати катастрофічними. Учені порівняли ці дві події, проте не змогли помітити щось схоже — осетрові мешкали в різних екосистемах, розділених сотнями кілометрів.

Згідно з іншою теорією, загадкова загибель білих осетрів може бути пов'язана із самою річкою. Проблеми у річці Нечако спостерігалися тут і раніше. Понад пів століття тому, тут була побудована гребля, яка негативно позначилася на житті мешканців річки — біологи зафіксували, що за останнє століття різноманітність у водоймі скоротилася з понад п'яти тисяч особин лише до 500. Основною причиною вимирання популяції білих осетрів біологи вважають той факт, що гребля перегородила приплив нової риби. Зрештою населення невблаганно старіло з кожним роком.

Стів МакАдам і Ніколаус Гантнер вважають, що дренажні проєкти, будівництво гребель і надмірний вилов риби фактично вбивають білих осетрів у місцевих річках. Так, єдиною річкою без гребель сьогодні вважається Фрейзер — у ній населення осетрів налічує десятки тисяч особин.

Зазначимо, що тіло білих осетрів покрито п'ятьма окремими кістковими пластинами, які називаються щитками. Найбільша особина з коли-небудь зареєстрованих досягала в довжину майже 6 метрів, а найважчим, як вважають, був осетр вагою понад 800 кілограм і віком понад сотню років.

Раніше Фокус писав про те, що біля берегів Сан-Дієго зняли двох великоротих акул, які є найрідкіснішими представниками виду у світі.