Скринька Пандори під замком. Давня ДНК розповіла, що захистило людей від бубонної чуми у 14-му столітті

Дослідження показує, що наявність одного гена на 40% збільшувала можливість пережити Чорну смерть.

Другий спалах бубонної чуми припав на 1346 — 1353 роки, за різними даними жертвами епідемії тоді стали від 30% до 60% жителів Європи. Вчені десятиліттями вивчають цю "скриньку Пандори" і сподіваються зрозуміти, що допомогло людям вижити — схоже, цього разу їм це вдалося, пише The Guardian.

Група вчених з Медичного центру університету Чикаго вивчила понад 500 зразків стародавньої ДНК, зокрема решток з лондонських чумних ямах Іст-Смітфілда, які використовувалися для масових поховань людей, померлих від чуми, в 14 столітті.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

У своїх дослідженнях професор генетичної медицини Луїс Баррейро та його колеги шукали якісь генетичні адаптації пов'язані з бубонною чумою. І нарешті помітили — виявилося, що наявність двох копій "хорошого" гена ERAP2 дозволила створити функціональні білки, які допомогли імунній системі розпізнати інфекцію.

На думку Баррейро, їм із колегами першим вдалося зрозуміти, як Чорна смерть змусила фактично еволюціонувати імунну систему людини. Вчені вважають, що бубонна чума задала тон еволюції генів імунітету, зокрема ERAP2, і задала курс того, як люди сьогодні реагують на різні хвороби.

До дослідження доєдналися вчені з Макмастерського університету та Інституту Пастера. Після низки досліджень вони дійшли висновку, що копії "хорошого" гена дозволили імунній системі ефективніше атакувати і, зрештою, нейтралізувати Y pestis імунними клітинами.

Вчені вважають, що щасливі володарі двох копій "хорошого" гена, власне, виграли в "генетичну лотерею" — їх шанси пережити Чорну смерть зросли на 40%.

За словами співавтора дослідження професора антропології в Університеті Макмастера у Канаді Хендріка Пойнара, нове дослідження стало першим у своєму роді і показало, як давні пандемії можуть змінювати геноми, але успішно ховатися в сучасних популяціях.

Пойнар вважає, що саме ці гени врівноважили природний відбір та забезпечили захист протягом сотень років епідемій бубонної чуми, а власне виявилися аутоімунними. Зазначимо, що ERAP2 нині є відомим фактором ризику розвитку хвороби Крона та інших аутоімунних захворювань.

Раніше Фокус писав про те, що вченим вдалося дізнатися, звідки до Європи прийшла Чорна смерть.