Час, який згорає. Як працював стародавній годинник на ладані

Раніше дізнатися, котра година, було не так легко, як подивитися на смартфон. В античні часи люди виготовляли різні годинники. Їх робили з піску, каменю, коліс — і це далеко не весь перелік матеріалів.

Один із годинників згадують не так часто. Вони були поширені в Китаї за часів династії Цинь. І це годинник із ладаном, який був настільки складним, як і точним, — пише Ancient Origins.

Їх проєктували, як маленькі лабіринти. Це було потрібно, щоб вони горіли весь день. Хоча вони поміщалися в долоню, крихітні різьблення вражали. Годинник виготовляли з вогнестійких матеріалів, тому його не міг випалити жар полум'я. Кожен із них мав кілька лотків. На нижньому були крихітна лопата й демпфер. Вище був попіл, що розкладався вздовж доріжки пахощів. Кожен трафарет був зроблений так, щоб горіти протягом конкретних сезонів.

Загалом процес мав такий вигляд:

• Спочатку користувачі годинника використовували демпфер для згладжування попелу в середньому шарі;
• Коли шар ставав рівним, вибирали трафарет відповідно до пори року;
• Потім трафарет поміщали на поверхню плоского шару попелу, а візерунок вирізали з допомогою гострого кінця лопати;
• Після того, як форма була вирізана, можна було додавати ладан і запалювати.

Крім того, мереживна кришка годинника допомагала запобігати швидкому вигоранню. Але навіть якщо це сталося, було досить легко визначити зв'язок між часом доби й місцем, яке вигоріло на годиннику.

Із роками з'являлися нові види. Від традиційного лабіринтного годинника деякі переходили на новіші з димарем через верхню кришку. У різний час доби дим виходив у різні димарі. А дехто використовував різні типи запаху, тому міг сказати, котра година, просто нюхаючи годинник.

Варто зазначити, що для будильників раніше використовували цей тип годинника. У всьому також допомагав вогонь, яким створювали своєрідну сигналізацію. Елементарним прикладом був металевий кульовий будильник. Кульки навішували на тонкі нитки до годинника з ладаном. Щойно вони вигоряли, все падало в чашу внизу, створюючи шум. Гігантські версії такого механізму виготовляли навіть для імператорів. Такий годинник відрізнявся розкішними трафаретами.

Цьому винаходу людства вже понад 1300 років. І історики все ще захоплюються ними через довготривалу точність.

Нагадаємо, раніше Фокус писав про нову кам'яну скульптуру віком у тисячі років, знайдену фермером у Киргизстані.