Досить, щоб 18 разів обернути Землю. Вчені порахували кількість волосіні, що потрапляє в океан

Мільярди гачків, мільйони пасток і сотні тисяч кілометрів волосіні та рибальських мереж щороку потрапляють до океану внаслідок комерційного рибальства. Втрачені рибальські снасті продовжують дрейфувати в океані, а сотні безпорадних мешканців морів стають жертвами цих "пасток", пише Science Alert.

Група вчених на чолі з морським соціоекологом Келсі Річарсон з Університету Тасманії вирішили порахувати скільки сотень тисяч кілометрів волосіні щороку потрапляє в океан — результати жахнули вчених.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Під час аналізу вчені звернулися до самих рибалок — в опитуванні взяли участь близько п'ятисот рибалок із семи країн. Всі вони розповіли про кількість втрачених рибальських снастей, особливості їх використання та фактори, які сприяють такому забрудненню океану.

Результати опитування показують, що щорічно в океані "втрачається" стільки рибальської волосіні, що нею можна було б 18 разів обв'язати планету. Якщо забруднення продовжуватиметься такими ж темпами, то всього через 65 років на дні океану виявиться стільки волосіні та сіток, що їх цілком вистачило б, щоб покрити всю поверхню нашої Землі.

Під час дослідження вчені виявили, що на втрати впливали типи морських суден, що використовуються. Наприклад, невеликі рибальські судна втрачають більше снастей — імовірно, це пов'язано з тим, що більші судна краще оснащені. Також вчені з'ясували, що тралові сітки частіше губляться досягаючи дна, ніж коли їх використовують на менших глибинах.

Зазначимо, що донне тралення приносить близько чверті всіх морепродуктів, проте воно також завдає непоправної шкоди довкіллю. Відомо, що за останні півстоліття чисельність акул та скатів скоротилася на 70% — основною причиною зниження популяції цих видів вважають викинуті сітки та ярусні гачки. Лише у 2019 році дослідники нарахували понад 1000 випадків заплутування в сітках серед акул та скатів.

Тоді як один із прикладів морський біолог Ексетерського університету Крістіан Партон навів випадок з короткоперою акулою-мако. Рибальська мотузка, покрита черепашками, обмотала тіло акули, вона продовжила рости — в результаті мотузка буквально вп'ялася в тіло акули-мако. Вчені наполягають, що втрата рибальських снастей в океані — реальна проблема для морських мешканців, подібні лещата з рибальських снастей здатні завдати болю, страждань і навіть призвести до смерті.

Річардсон зазначає, що результати дослідження виглядають жахливими, проте вони також демонструють і деяку позитивну тенденцію — дослідники зауважили, якщо порівняти з 2019 роком, кількість загублених рибальських снастей зменшилася. Очевидно, це з розвитком рибальських технологій.

Раніше Фокус писав про те, що вчені з'ясували, кому належить сміття у гігантській "пластиковій плямі" у Тихому океані.