Ефект супутника. Вчені розповіли, чому варто заговорити першим в автобусі чи барі

З дитинства батьки розповідають дітям про те, що слід уникати незнайомців — не замовляти з ними і точно триматися на відстані. Вчені звичайно не закликають незнайомців спілкуватися з дітьми, але попереджають, що такі установки відбиваються на нашому подальшому житті, а уникаючи незнайомців у дорослішому віці, ми багато що втрачаємо, пише ВВС.

У новому дослідженні вчені дійшли висновку, що навіть швидкоплинне спілкування з незнайомцями в кафе чи автобусі здатне зробити нас не лише мудрішим, а й щасливішим. Так, на думку політолога з Університету Макгілла в Канаді, Дітлінда Столле, настанови про те, що буквально все у світі, з чим незнайомі діти, небезпечно згодом позбавляють цілі покоління здатності довіряти іншим людям. І це є проблемою, адже довіра є одним із ключових факторів функціонування багатьох суспільств.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

На думку Столле, через настанови, отримані в дитинстві, в подальшому житті ми можемо упустити безліч соціальних та економічних можливостей, просто через страх незнайомців.

Ще у 2013 році психологи Джилліан Сандстром з Університету Сассексу у Великій Британії та Елізабет Данн з Університету Британської Колумбії провели експеримент, у якому взяли участь три десятки дорослих людей. Усіх їх попросили посміхнутися та заговорити з баристою під час ранкової покупки кави.

Результати експерименту показали, що люди, які замовляли з незнайомцем, сильніше відчували свою приналежність, а також відчували підйом настрою. Тоді автори дійшли висновку, що якщо вам необхідно покращити самопочуття та настрій, досить просто заговорити з баристою.

Пізніше вчені-біхевіористи з університету Чикаго Ніколас Еплі та Джуліана Шредер провели власний експеримент, в якому попросили піддослідних розмовляти незнайомців у громадському транспорті, таксі або залах очікування. Під час дослідження стало зрозуміло, що людям, як правило, було складно зважитися заговорити першій з низки причин, наприклад: засудження, незручність, порушення соціальних норм і кордонів іншої людини.

Втім, ті, хто все ж таки вирішили заговорити з незнайомцями, виявили, що розмова тривала навіть довше, ніж вони припускали, а співрозмовники, як правило, були приємними та цікавими. Еплі та Шредер провели подібні експерименти в лондонському метро та низці громадських місць в інших куточках світу — результати залишалися незмінними: спілкування з незнайомцями робить нас щасливішими.

За словами професора Гарвардського університету та одержувача "гранту генія" Макартура Даніель Аллен, розмови з незнайомцями не тільки роблять нас щасливішими, але ще й мудрішими. За її словами, відмовляючись спілкуватися з незнайомцями, ми позбавляємо себе можливості дізнатися більше про складність людського виду, а також розмаїтість людського досвіду.

Раніше Фокус писав про соціальний парадокс, який змушує людей виливати душу незнайомцям.