Примарні лиця стратосфери Землі. Вчені NASA спостерігають за тим, як "гримасує" планета (фото)

Дослідження — це не тільки про маси даних та розробку складних моделей для їх аналізу. Іноді це ще й про розваги. У пари вчених з NASA дуже цікаве хобі — у перервах між роботою вони вивчають атмосферні дані, щоб побачити в них "примарні лиця" стратосфери Землі, пише Sci Tech Daily.

Вдень Лоуренс Кой та Стівен Поусон розробляють складні моделі засвоєння даних та повторного аналізу атмосфери Землі у Центрі космічних польотів імені Годдарда. Але коли їм потрібно перепочити і відірватися, вони вдаються до свого захопливого хобі — пошуку гримас у циркулюючих даних.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Вчені вивчають візуалізації про вітер та температуру з повторного аналізу — він моделює атмосферні умови в глобальному масштабі, черпаючи інформацію про погоду з супутників та деяких інших джерел. За близько 40 років спостережень у їхній "скарбничці гримас Землі" накопичилася ціла колекція.

За словами Поусона, найкращий час для пошуку примарних лиць — зима у полярних півкулях. Умови полярної ночі сприяють розвитку стратосферного полярного вихору або циркумполярного вихору, як його ще називають дослідники-атмосферники.

Більшість холодної пори року цей вихор обертається високо в стратосфері. Однак один раз на рік, десь у січні чи лютому, циркумполярна течія порушується, що призводить до ослаблення західних вітрів, тим самим підвищуючи температуру над полюсом. За словами Коя, такі збої можуть навіть призвести до зміни напряму вітру та поділу вихору на секції. Саме в ці періоди або після них вчені, як правило, спостерігають, як "гримасує" планета.

Дослідники зазначають, що всі примарні лиця, які вони спостерігають, по суті спричинені різним розташуванням низької та високої завихреності. На фото гримас області високої потенційної завихреності пофарбовані помаранчевим кольором і циркулюють проти годинникової стрілки, області з низькою потенційною завихреністю пофарбовані пурпуровим кольором і рухаються за годинниковою стрілкою.

Перше ліворуч на фото з трьох осіб утворилося внаслідок розщеплення вихору з очима із високою потенційною завихреністю. Проте найпоширеніші гримаси, які вдається виявити вченим, — наступні два зображення, у центрі та праворуч. В обох випадках ліве око являє собою область з низькою завихреністю, а праве — з високою, рот — являє собою нитки, що їх з'єднують.

Ідея знаходити гримаси планети прийшла Стівену Поусону. З того часу вони з колегою домовилися знаходити хоча б одну подібну примарну особу стратосфери кожну зиму.

Раніше Фокус писав про те, що вчені записали моторошний звук магнітного поля Землі.