Подарунок від предка. Давня ДНК підказала, як сформувалася наша імунна система

днк
Фото: Shutterstock | ДНК денисовця вплинула формування нашої імунної системи

Дослідження показує, які саме гени допомогли сучасним людям адаптуватися до довкілля та боротися з інфекціями.

Related video

Влітку 2008 року у печері, розташованій в сибірських Алтайських горах, вчені виявили уламок кістки пальця. Спочатку передбачалося, що останки належать неандертальцю, але у 2010 році все змінилося — аналіз ДНК показав, що дослідники виявили фрагменти зовсім іншого доісторичного виду — денисівця, пише Inverse.

Під час подальших досліджень вчені дізналися багато про наших загадкових кузенів, які походять із Денисової печери, в якій і знайдено кістяний уламок. У процесі досліджень вчені з'ясували, що ДНК неандертальця відповідальна за низку фізичних та особистісних рис сучасних людей і навіть деяких захворювань, таких як ковід чи діабет. Проте вчені довгий час не могли зрозуміти, який вплив на сучасних людей справила денисівська ДНК.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

У новому дослідженні група вчених із Мельбурнського університету в Австралії, схоже, наблизилася до розгадки. Дослідники виявили, що у корінних жителів острова Нова Гвінея денисівська ДНК регулює імунні гени та клітини та має більший вплив, ніж неандертальська ДНК. Вчені припускають, що саме ця функція допомогла папуасам пристосуватися до місцевого середовища та протистояти інфекційним захворюванням.

За словами обчислювального біолога з Інституту еволюційної антропології Макса Планка в Німеччині, яка не брала участі в дослідженні, Джанет Келсо, це дослідження є багатообіцяючим. Річ у тому, що сьогодні існує досить мало досліджень, в яких конкретно вивчався вплив денисівської ДНК на сучасних людей Океанії і островів Південно-Східної Азії — це гарний початок.

У ході дослідження вчені взяли великий набір даних, у якому секвенували геноми понад трьох сотень людей з Індонезії та Папуа-Нової Гвінеї. У всіх зразках була присутня як неандертальська, так і денисівська ДНК. Ці дані дозволили з'ясувати, які гени пов'язані з яким архаїчним гомініном, але не визначили точну функціональну роль ДНК денисівця.

За словами керівника дослідження Ірен Гальєго Ромеро. Вони з колегами вивчили геноми півсотні папуасів з цього набору, а потім порівняли денисівську ДНК з іншою базою даних. В результаті вчені виявили, що генетичні послідовності денисівців, що не кодують, виявилися найактивнішими в імунних клітинах у порівнянні з ДНК неандертальців.

Ромеро зазначає, що вченим потрібно більше досліджень, щоб зрозуміти, як саме імунні гени включають і вимикають денисівську ДНК, проте тепер вчені знають, в якому напрямку їм необхідно рухатися.

Дослідники вважають, що результати дослідження дозволять пролити світло на те, як деякі з інших наших предків, що давно вимерли, вплинули на нашу еволюцію і здоров'я.

Раніше Фокус писав про те, що штучний інтелект допоміг відкрити справжню правду про геном людини.