Марш-кидок королеви. Виявлено, що вторгнення шершнів-вбивць у Європу організувала одна самка

Не секрет, що інвазивні види мають дуже сумну здатність швидко поширюватися непідготовленими екосистемами, сіючи хаос і смерть на своєму шляху, пише Science Alert.

Азійські шершні (Vespa velutina) вперше з'явилися в Європі близько 20 років тому і тепер щороку розширюють свій ареал проживання на понад 80 кілометрів на рік, попутно полюючи на медоносних бджіл, дзюрчалкових мух та інших комах. Дослідники вважають, що азійські шершні, яких ще називають шершнями-вбивцями, вперше з'явилися в Європі, коли одній з них вдалося здійснити марш-кидок через Ла-Манш.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

У новому дослідженні вчені з Університетського коледжу Корка провели генетичний аналіз європейських шершнів-вбивць і дійшли висновку, що лише одній з них вдалося зробити стрибок у Францію з Китаю у 2004 році.

Під час дослідження зоолог Ейлін Діллей з командою проаналізували три гени першого зареєстрованого азійського шершня до Ірландії у квітні 2021 року. Після них порівняли з послідовностями шершнів, виявлених на території континентальної Європи, виявилося, що всі вони були мітохондріальними генами, що передаються жіночою лінією.

На цьому дослідники не зупинилися — вони розглянули два додаткові гени і дійшли висновку, що материнська лінія оси, виявлена в Дубліні, така, як і по всій Європі. Виходить, що вся популяція азійських шершнів, що нині налічує мільйони особин, походить від однієї самки, яка близько 15-20 років тому зробила марш-кидок з Китаю.

У своєму звичному середовищі — на південному сході Азії, азійські шершні атакують місцевих медоносних бджіл. Однак ті вже розвинули складну систему захисту та попередження — по суті вони здатні атакувати шершня у відповідь. На жаль, у європейських медоносних бджіл такого захисного механізму поки не розвинулося, а тому вони є легкою мішенню для атакуючих шершнів-вбивць.

Дослідники зазначають, що неминучі зміни клімату надалі можуть створити ще сприятливіші умови для успішного вторгнення у майбутньому. А тому вчені рекомендують моніторити цей вид та його подальшу популяцію.

Раніше Фокус писав, що кажани навчилися дзижчати, як бджоли, щоб їх не з'їли сови.