Повільно вмирає. Учені розповіли, що відбувається з людським тілом у "Зоні смерті" Евересту

Людські тіла найкраще працюють на рівні моря — тут наші легені та мозок одержують необхідну кількість кисню. Однак на великих висотах наші тіла недоотримують кисень, унаслідок чого просто не можуть нормально функціонувати, пише Science Alert.

У новому дослідженні вчені розповіли, що насправді відбувається із тілами альпіністів, які потрапляють у "Зону смерті" Евересту.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та захопливі новини зі світу науки!

Еверест — найвища вершина у світі, яка височить на 8 848 метрів над рівнем моря, щоб підкорити Еверест альпіністам необхідно подолати так звану "зону смерті" — район на висоті понад 8 тисяч метрів, де настільки мало кисню, що наше тіло просто починає вмирати хвилина за хвилиною, клітина за клітиною.

За словами альпіністки Шонни Берк, яка підкорила Еверест у 2005 році, сходження стає гонкою на якийсь час, тіло помирає з кожною хвилиною, а альпіністи в "зоні смерті" стикаються з підвищеним ризиком серцевого нападу або інсульту, судження швидко погіршується і починається кисневе голодування легенів.

Зазначимо, що лише в 2019 році на Евересті загинуло щонайменше 11 людей, всі ці альпіністи провели надто багато часу в "зоні смерті". Деякі вчені вважають, що альпіністи загинули через велике скупчення людей на Евересті. У 2019 році охочих підкорити Еверест було стільки, що альпіністам необхідно було дочекатися своєї черги, щоб піднятися на вершину — унаслідок чого вони провели у "зоні смерті" більше часу, ніж розраховували.

У 2007 році своє сходження на Еверест здійснив лікар Джеремі Віндзор, тоді він узяв аналіз крові у чотирьох альпіністів у "зоні смерті" та з'ясував, що вони фактично виживали на чверті кисню, необхідного та споживаного нашим організмом на рівні моря. За словами Віндзора, фактично аналізи альпіністів можна порівняти з аналізами пацієнтів, які перебувають на межі смерті.

Учені зазначають, що на такій висоті альпіністи стикаються з багатьма ризиками для здоров'я. Коли рівень кисню падає до певного рівня, частота наших серцевих скорочень підвищується до 140 ударів на хвилину, що може призвести до серцевого нападу.

Щоб підготувати організм до подібних випробувань, необхідно дати йому можливість акліматизуватися. Для цього, як правило, альпіністи здійснюють три сходження на гору від базового табору, який розташований на висоті майже 5,5 тисяч метрів — щоразу альпіністи піднімаються на сотні метрів вище.

Протягом цих підготовчих тижнів організм виробляє більше гемоглобіну, щоб компенсувати нестачу кисню. Однак надлишок гемоглобіну може призвести до згущення крові, що ускладнить роботу нашого серця. Це може призвести до інсульту або скупчення рідини в легенях.

За словами вчених, одним із найпоширеніших станів на Евересті є висотний набряк легень, основними симптомами якого є:

• стомлюваність;
• почуття задухи;
• слабкість;
• постійний кашель з виділенням білої, водянистої чи пінистої рідини;
• задишка.

Крім того, відомо, що в зоні смерті наш мозок також може почати опухати. Це може призвести до нудоти та розвитку певної форми психозу. Справа в тому, що коли наш мозок недоотримує кисень, у нас розвивається гіпоксія, унаслідок чого наш мозок набухає, викликаючи висотний набряк головного мозку. Зрештою альпіністи можуть забути, де знаходяться, або впадуть у марення — можуть знімати із себе одяг, розмовляти з уявними людьми.

Крім того, альпіністи можуть зіткнутися зі зниженням апетиту, сніговою сліпотою від відблисків безкрайнього снігу, а також обмороженням. Адже в зоні смерті температура ніколи не підвищується вище за нуль градусів — зрештою всі відкриті ділянки шкіри відразу замерзають.

Зазначимо, що зазвичай альпіністи долають зону смерті за день, проте можуть годинами простояти в черзі.

Раніше Фокус писав про те, що найвищий льодовик на Евересті тане катастрофічними темпами — дослідження.