На його шиї, руках і ногах залізні кільця: дослідники знайшли останки візантійського монаха

Хірбат-ель-Масані — це археологічна пам'ятка, де археологи з Управління старожитностей Ізраїлю раніше виявили триапсидну церкву візантійської епохи. Колись вона була частиною монастиря з придорожнім постоялим двором, де могли б зупинитися паломники під час своїх подорожей, пише HeritageDaily.

Сама церква частково висічена у скелі та побудована з вапнякового ашару (тонко обробленого каменю), який, можливо, присвятив святому Захарію священник Сабін.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Нещодавно археологи знайшли останки 1500-річного ченця, похованого у гробниці поруч з двома з двома невеликими нішеподібними закритими келіями в центральній апсиді церкви. На його шиї, руках і ногах залізні кільця, що важать десятки кілограмів. Як припускають дослідники, вони символізують ведення аскетичного способу життя, носіння ланцюгів на доказ своєї відданості.

Ченці, які дотримувалися аскетизму, вели спосіб життя, характерний утриманням від тілесних задоволень у прагненні до спасіння, спокути гріха або духовності.

Екстремальніший аскетизм включав практику приковування тіла до скель або в межах келії, молитву, сидячи на стовпі просто неба, одиночне ув'язнення, відмову від особистої гігієни або добровільне заподіяння собі болю і страждань.

Знайдений монах, ймовірно, жив у церковному комплексі або поблизу нього, усамітнюючись, будучи прикутим ланцюгом у відокремленій закритій келії. Ця практика зародилася в Сирії в 4 або 5 столітті нашої ери, однак відкриття поховання показує, що така форма надмірного аскетизму поширилася на південь аж до регіону Єрусалиму у візантійський період.

Раніше археологи знаходили схожі приклади. Під час розкопок поблизу монастиря між Єрусалимом і Віфлеємом дослідники виявили поховання чоловіка із залізними ланцюгами навколо верхньої частини тіла в підземній печері.

Раніше Фокус писав про мозаїчну підлогу зниклої 1500-річної "Церкви апостолів". Вважається, що вона може бути побудована на місці, де колись жили апостоли Петро й Андрій.

Також вченим нарешті вдалося з'ясувати, хто ж похований під Собором Паризької Богоматері.