Эмпаты от бога. Крысы умилительно прыгают от радости, наблюдая, как других крыс щекочут (видео)

Пацюки — страшенно чарівні істоти. Від водіння машинок для розслаблення до ударів головою в такт і навіть гри в хованки — здається, вони давно вийшли за межі того, чого б ми могли від них чекати, пише IFL Science.

Після тисяч різних аналізів і тестів, проведених на щурах, вчені виявили, що вони дуже соціальні й дуже емпатичні. Тоді ж вони дізналися, що погане поводження з родичами в лабораторії може вплинути на інших.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтеся, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

На щастя, нове дослідження радісніше — вчені виявили, що в щурів дуже заразливий сміх, і їм, схоже, подобається, коли лоскочуть їхніх побратимів. Дослідники виявили, що тварини, як то кажуть, "стрибають від радості", коли бачать, що хтось лоскоче інших щурів. Крім того, дослідники виявили, що сміх щурів, яких лоскочуть, дуже заразливий — принаймні про це свідчить мозок тварин.

В останні кілька років учені все частіше досліджують емпатію в гризунів, а лоскіт є одним із найкращих уявлень про те, як ми розуміємо емпатію. Спонтанний людський сміх може бути заразним настільки, що всі в кімнаті підключаться до нього. Виявляється, у щурів це працює також.

У ході дослідження вчені зосередилися на вивченні базової форми емпатії — первинної емпатії, яка, як вважається, виникає в певних ділянках мозку. Дослідники спорудили невелику кімнату для гризунів і розділили їх на дві групи — демонстратори, яких лоскотали руками чи на відео, та спостерігачі, які стежили за побратимами. Крім того, щури могли чути звуки одне одного. Під час експериментів електроди в мозку гризунів фіксували активність нейронів в частинах мозку, на яких зосередилися дослідники.

Учені виявили, що активність виникала в найглибших шарах соматосенсорних нейронів тулуба — це відбувалося під час перегляду відео чи живого спостереження. Однак лише в останньому варіанті дослідники могли спостерігати, як щури починали буквально стрибати від радості, спостерігаючи, як їхнього родича лоскочуть.

Соматосенсорна кора тулуба ніби заряджалася, коли щури видавали звуки, тому вчені припустили, що ця галузь мозку гризунів пов'язана із заразливим сміхом і співчуттям до родичів, яких лоскочуть.

Учені припускають, що заразливий сміх, як у випадку з щурами, так і у випадку з людьми, вимагає безпосередньої присутності щура (або людини), щоб мати повний ефект і вплинути на іншого представника виду. Дослідники припускають, що така реакція не обмежується лише щурами, оскільки деякі інші тварини також демонструють щасливі стрибки.

Надалі дослідники планують продовжити цикл аналізу позитивних емоцій у тварин.

Раніше Фокус писав про те, що вчені з'ясували, що щури можуть відчувати музичний ритм і рухатися в такт.