Близько 5 тис. років. Найдавніший релігійний текст знайдений у Шумері

Релігія була фундаментальною частиною людської цивілізації з незапам'ятних часів. Протягом тисячоліть люди намагалися зрозуміти цей таємничий всесвіт через історії про божественних істот, монстрів та інших надприродних створінь.

Хоча не всі релігійні або духовні громади зберегли письмові священні писання, що унеможливлює дізнатися, якою була перша релігія у світі, історики та археологи зібрали достатню кількість старих рукописів, які дають чітке уявлення про те, як стародавні люди сповідували релігію, повідомляють Grunge.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!

Гімн храму Кеш

Текст, відомий як Гімн храму Кеш, датується приблизно 2600 роком до н. е., знайдений у Шумері, одній з найдавніших цивілізацій. Ця стародавня імперія почала будувати релігійні споруди близько 5200 року до н. е., тобто, більше ніж 7000 років тому. Шумерам також приписують створення найдавнішої відомої писемності, а також новаторські технології, такі як зрошення сільськогосподарських культур, землеробство і навіть просування певних медичних практик.

Гімн храму Кеш, знайдений у шумерському місті Телль-Абу-Салабіх, написаний клинописом — формою письма, яка описує події за допомогою різних малюнків на глиняних табличках. Текст складався зі 134 рядків, розділених на вісім різних розділів, що зображують місто Кеш як праведне місто, яке знаходилося поблизу Екура, місця, де як свідчать міфи, шумерські боги збиралися разом.

Шумерська релігія

Шумери були політеїстами і вірили, що колись світ був не більшим, ніж океаном, відомим як Намму. Намму породив богів Ан і Кі, перший з яких був богом неба, а другий — богом землі. Зрештою, ці божественні істоти розмножилися і дали життя іншим богам, таким як Енліль, головний бог шумерського пантеону, який контролював шторми.

Шумери вважали, що боги дуже схожі на нас і сильно залежать від емоцій. Тому було вкрай важливо тримати їх у щасливому душевному стані, інакше вони проклинали шумерів всілякими природними катаклізмами, такими як повені, бурі, посухи, голод, хвороби або якісь інші катастрофи, які не піддаються контролю. Як наслідок, жерці користувалися великою повагою в цьому суспільстві, і вважалося, що вони безпосередньо спілкуються з богами.

Боги серед людей

Хоча ніхто не знає, хто насправді написав гімн храму Кеш, шумери вірили, що він даний безпосередньо Нісабою, шумерською богинею літератури. Шумери вірили, що боги і богині насправді живуть і мешкають на Землі, у збудованих людьми зіккуратах. Однак миряни не мали прямого доступу до богів — це дозволялося лише жерцям.

У гімні Енліль дозволив жителям Кеша побудувати храм, який мав бути присвячений богині Нінхурсаг, також відомій як Нінту. Вона вважалася богинею родючості і гір. У тексті храм порівнюється з місяцем, який уособлює життя самого Шумеру. На табличках також зазначено, де в храмі будуть жити боги, пояснюється, як споруда досягає небес і підземного світу, і розповідається про Ашгі, сина Нінхурсага, який повинен був захищати місто.

Як поклонялися Шумери

Ще одна деталь, висвітлена в гімні храму Кеша, — це те, скільки худоби повинно належати храму. Це має сенс, оскільки храми в Шумері були не лише місцями поклоніння — вони також були бізнесом. Хоча існував головний жрець, який відповідав за догоджання богам і забезпечував релігійне керівництво для громади, була ще одна людина, яка керувала матеріально-технічною частиною речей. Багато храмів володіли великими земельними ділянками, і в них працювала велика кількість людей з міста.

Місто Кеш не було винятком, і Кешський храм збирав урожай і худобу, і навіть позичав гроші певним громадянам. Однак стати жерцем чи жрицею в стародавньому Шумері було нелегким завданням — від претендентів вимагалося бути фізично підготовленими та походити із заможної родини. Важливо було також навчитися читати і писати, оскільки саме на них покладалося ведення значної частини юридичної документації міста.

Вплив на сучасність

Релігійні вірування шумерів вплинули на інші культури, в тому числі на юдаїзм, християнство та іслам, навіть після їхнього занепаду як царства. Одна з давніх шумерських історій, Епос про Гільгамеша, досить схожа на історію Ноєвого ковчега і потопу. У першому оповіданні є чоловік, на ім'я Утанапіштім, який в один момент відчув на собі гнів богів. Ще до часів Гільгамеша головний шумерський бог Енліль розлютився на людство, тому вирішив позбутися його за допомогою потопу. Енліль доручає іншим богам не розповідати про цей план жодній смертній істоті, але бог мудрості Еа знаходить обхідний шлях для цього. Зокрема, він розповідає очеретяній стіні план Енліля, говорячи досить голосно, щоб Утанапіштім, який в цей час знаходився неподалеко, міг почути повідомлення.

Еа наказує Утанапіштіму побудувати човен, наповнений всілякими різними багатствами — а також тваринами і насінням — для відбудови світу після прийдешнього апокаліпсиса Енліля. Зрештою, Енліль і боги припиняють свій терор після того, як Утанапіштім приносить їм жертви. Ще цікавіше, що в Сувоях Мертвого моря, одних з найдавніших біблійних текстів, коли-небудь знайдених, є велетень з Книги Еноха, на ім'я Гільгамеш. Безсумнівно, найдавніша у світі цивілізація та її релігійна система все ще створюють хвильові ефекти через нашу культуру в сучасному світі, що робить вивчення цих народів надзвичайно важливим.

Раніше Фокус писав про древні парфуми, які зуміли відтворити вчені. Аромат походить з колиски цивілізації.