Бальзамування по-єгипетськи: розкрито стародавній рецепт від "Менхотенка"

Тепер дослідники з'ясували, чому єгипетські мумії досі виглядають так добре — все це завдяки ретельно розробленому рецепту бальзамування, повідомляють Daily Mail.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!

Експерти виявили, що стародавні єгиптяни були майстрами в хімії і точно знали, які інгредієнти потрібні, щоб зупинити розкладання плоті.

Нещодавно віднайдені рецепти бальзамування, які використовували близько 2700 років тому, включали деревну смолу, ялівець і бджолиний віск.

За словами експертів, деякі з них привезли з Південно-Східної Азії, й вони мали важливі антибактеріальні властивості.

Міжнародна команда дослідників проаналізувала 31 керамічну посудину, знайдену в бальзамувальній майстерні в Саккарі — одному з найважливіших кладовищ Стародавнього Єгипту.

На посудинах, датованих 664 роком до н.е., були написи з інструкціями щодо бальзамування, наприклад, "покласти на голову" або "перев'язати нею". Вони також містили назви бальзамувальних речовин і мали залишки самих речовин.

Це дозволило команді вперше зрозуміти, які хімічні речовини використовували під час муміфікації, як їх змішували, називали і застосовували.

Наприклад, вони знайшли три різні суміші, до складу яких входили такі речовини, як смола елемі, смола фісташки, бджолиний віск і побічні продукти ялівцю, які спеціально використовували для бальзамування голови.

Інші суміші використовували для обмивання тіла або пом'якшення шкіри.

Автори також показали, що багато речовин для бальзамування походили далеко з-за меж Єгипту — наприклад, продукти з пістасії та ялівцю, ймовірно, привозили з Середземноморського регіону, а смоли елемі, можливо, з тропічних лісів Південно-Східної Азії.

Доктор Максим Ражо, один з авторів дослідження з Тюбінгенського університету в Німеччині, сказав: "Бальзаматор використовує деякі речовини, які можуть бути важливими як для протигрибкових, так і для антимікробних властивостей. Вони корисні, наприклад, для збереження людських тканин і зменшення деяких неприємних запахів".

Такі матеріали, як бітум і бджолиний віск, також могли використовувати для запечатування пор шкіри та зменшення вологості.

Перша частина процесу бальзамування, яка тривала загалом 70 днів, передбачала видалення внутрішніх органів, окрім серця.

Тіло засипали різновидом солі під назвою натрон, щоб висушити його, а потім бальзамувальники змащували його зсередини і ззовні, щоб зберегти шкіру.

Весь процес мав допомогти "перетворити" людину із земної на божественну істоту і підготувати її до потойбічного життя.

Професор Філіп Стокхаммер, який також працював над дослідженням, сказав, що одним з найдивовижніших висновків було те, що тропічні смоли транспортувалися аж до Південно-Східної Азії.

"Бальзамування було одним із перших рушіїв глобалізації, тому що це означає, що ці смоли потрібно було транспортувати на великі відстані — з Південно-Східної Азії до Єгипту", — сказав він.

Це також свідчить про те, що люди, які працювали в цих майстернях знали, які речовини вони використовували.

"Я був зачарований цими хімічними знаннями. У процесі бальзамування шкіра одразу ж піддається небезпеці через колонізацію мікробами, які роз'їдають її. Ці люди використовували антибактеріальні та протигрибкові речовини, щоб зберегти шкіру якнайкраще, але не маючи жодних мікробіологічних знань — не знаючи про бактерії, — додав Стокхаммер. — Моїм особистим захопленням було побачити ці величезні знання, накопичені протягом століть досвіду бальзамування".

Раніше Фокус розповідав про найстаріше нецарську мумію, яку недавно знайшли в Саккарському некрополі.