Поклик предків у крові. Вчені перевірили, як собаки реагують на вовче виття

Учені прагнуть більше дізнатися про тонкий зв'язок наших вихованців і їхніх далеких родичів — вовків. У новому екстраординарному дослідженні вони зосередилися на розумінні родинних зв'язків, пише Sci Tech Daily.

Дослідники кафедри етології Університету Етвеша Лоранда (ELTE) зосередилися на розумінні таких питань: чи є собаки, які схильні відповідати виттям? Чи є вони генетично ближчими до вовків? Щоб відповісти на ці питання, вчені вирішили вивчити реакцію собак на вовче виття в залежності від породи, віку та статі.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтеся, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

У своєму прагненні розгадати таємницю собачого виття вчені наблизилися до розуміння того, чому одні породи схильніші до виття, ніж інші, і чи пов'язано це якось із їхньою генетичною близькістю з вовками.

Щоб відповісти на ці запитання, вчені відібрали 68 тварин — чистокровних сімейних собак. Потім їм відтворили записи вовчого виття й спостерігали за їхньою реакцією. Тести проводилися в поведінковій лабораторії. Дослідники також використовували генетичну схожість різних порід із вовками як один із заходів порівняння.

За словами першої авторки дослідження Фанні Лехоцкі, вони з колегами виявили, що породи, які генетично ближчі до вовків, так звані "давні породи", схильніші до відповідей на "поклик предків" власним виттям. Із іншого боку, вчені виявили, що сучасніші породи, які на генетичному дереві розташовані далі від вовків, частіше реагували на "поклик предків" гавканням, а не виттям.

Дослідники припускають, що згодом виття в собак втратило свою функціональність — причиною цього стала зміна соціального середовища. Лехоцкі вважає, що саме це є поясненням того, чому собаки не використовують виття в адекватних ситуаціях.

Учені припускають, що представники "стародавніх порід" ближчі генетично до вовків, а тому краще за сучасних здатні обробляти інформацію, яка захована у вовчому витті.

Зазначимо, що раніше дослідження припускали, що старші собаки використовують виття в разі вищого рівня стресу — фактично воно є реакцією на страх. У новому дослідженні вчені помітили, що цей генетичний ефект насправді спостерігається лише в дорослих собак віком понад 5 років. Однак, щоб підтвердити або спростувати цю теорію, потрібно більше досліджень.

Дослідники також виявили, що на реакцію вихованців упливають ще два фактори: стать і репродуктивний статус. Наприклад, учені виявили, що інтактні та стерилізовані самці поводяться по-різному, у самок подібних змін не виявили. Дослідники припускають, що це може бути пов'язане з тим, що кастровані самці боязкіші — отже, собаче виття насправді може означати щось на кшталт "я боюся, не підходь до мене".

До речі, це перше дослідження, яке присвячене собачому виттю. Вчені зазначають, що їм буде потрібно більше додаткових досліджень, щоб люди розібралися у своїх стосунках із вихованцями.

Раніше Фокус писав про те, що вчені перевірили інтелект 13 порід собак і склали рейтинг.