Дякуємо давньому кузену. Вчені розповіли, що змушує "жайворонків" прокидатися рано

будильник, сон, ранок
Фото: oatawa/Shutterstock | Ранніми підйомами "жайворонки" зобов'язані неандертальцям

Нове дослідження припускає, що своїм умінням прокидатися з першими променями сонця ми зобов'язані неандертальцям.

Related video

Відомо, що наші циркадні ритми, або біологічний годинник, працюють як вбудований регулятор циклів сну та неспання. На цю вбудовану систему хронометражу впливає маса різних факторів навколишнього середовища, проте не останню роль у ній відіграють і циркадні гени — все разом це впливає на те, чи будемо ми ранніми пташками або ж опівнічниками, пише IFL Science.

У новому дослідженні вчені зосередилися на вивченні того, як наші гени впливають на те, як працює наш біологічний годинник і кому ми цим зобов'язані. Вчені використовували методи машинного навчання на основі послідовностей для виявлення архаїчних варіантів у геномі людини, які впливають на циркадні ритми.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та захопливі новини зі світу науки!

Результати дослідження свідчать про те, що кожного разу, коли нам вдається прокинутися рано і вчасно прийти на роботу, зустріч чи навчання, нам варто було б дякувати за це давнім кузенам — неандертальцям. Дослідники з'ясували, що саме їхнім генам ми зобов'язані своєю здатністю прокидатися рано.

Відомо, що першим сучасним людям, які прибули в Євразію, довелося адаптуватися до низки екологічних проблем, з якими вони зіткнулися — зокрема йдеться і про більші сезонні коливання світлового дня, ніж вони звикли на батьківщині. На щастя, для всіх нас Євразія вже була заселена іншими групами людей, які були добре пристосовані до життя у вищих широтах.

Стародавні Homo sapiens схрещувалися з євразійськими неандертальцями і в "спадщину" отримували безліч шкідливих генів, проте на додаток до них йшли і кілька позитивних генетичних рис — наприклад, ті, що вплинули на циркадні ритми та допомогли адаптуватися в нових умовах.

Автори дослідження запевняють, що саме схрещування між сучасними людьми та неандертальцями зрештою створило потенціал для адаптивної інтрогресії у міру того, як люди все більше вливались у нове середовище.

Дослідники проаналізували природу цих архаїчних генів і дійшли висновку, що всі вони, схоже, зрушують циркадний ритм в одному напрямі, тобто підвищують ймовірність того, що євразійці будуть жайворонками.

До речі, автори дослідження також зауважили, що аналогічні циркадні адаптації також спостерігаються в інших видів, які мешкають на північних територіях. Наприклад, у плодових мушок ці гени ранньої пташки допомагають біологічному годиннику синхронізуватися з літнім періодом.

Зазначимо, що наразі дослідження ще перебуває на стадії рецензування і все ще не готове до публікації. Однак автори дослідження впевнені у своїй правоті.

Раніше Фокус писав про те, чим може бути небезпечний спосіб життя опівночі.