Виводять стегнами вісімки. Вчені з'ясували, що бджоли вчаться танцювати, як люди вчаться говорити

Багато молодих істот навчаються, наслідуючи старших, і в новому дослідженні вчені зосередилися на вивченні того, наскільки ця практика важлива для медоносних бджіл, пише Inverse.

Відомо, що коли медоносна бджола повертається у вулик після "полювання", вона починає танцювати, виписуючи вісімки при струшуванні черевцем — вчені знають, що це дозволяє бджолі спілкуватися з рештою. Таким чином вона повідомляє іншим, як далеко знаходяться найсмачніші квіти, а сам цей процес вчені називають "танцем виляння".

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та захопливі новини зі світу науки!

Знання цього танцю є дуже важливим аспектом соціального життя медоносних бджіл, адже він необхідний для спілкування з колонією і є обрядом посвячення молодих особин. Коли робочі бджоли виростають і стають збирачами, вони вчать ці рухи стародавнього танцю, що виляє, у своїх старших побратимів. Однак дослідників зацікавило, що станеться, якщо бджоли не зможуть дивитися та вчитися.

У результаті вчені з Каліфорнійського університету в Сан-Дієго вирішили з'ясувати, наскільки важливу роль у навчанні бджіл відіграють зразки для наслідування. У процесі дослідження вони ізолювали молодих бджіл, щоб не могли взаємодіяти зі старшими.

Соціальне навчання

Люди — соціальні істоти, тому поняття соціального навчання нам відоме дуже добре. У дитинстві ми починаємо лепетати, наслідуючи батьків, у підлітковому віці — засвоюємо соціальні норми однолітків, а в дорослому житті — вчимося новим навичкам, наприклад на роботі чи соціальних групах.

Однак соціальне навчання не є чимось унікальним для людей, йому також схильні інші види, наприклад, пташенята вчаться співати, літати і годуватися, дивлячись на батьків. Більш ранні дослідження показали, що така поведінка є звичною для колоній медоносних бджіл.

В одному з досліджень, які все ще не пройшли рецензування, вчені з'ясували, що робочі бджоли починають спостерігати за танцюристами у віці близько 8 днів. Приблизно на 12 день свого надзвичайно короткого життя бджоли виконують свій перший у житті танець, що виляє, в якому кодують інформацію про те, як далеко знаходиться квітка.

Дослідники також з'ясували, що танці виляння відрізняються залежно від різних видів медоносних бджіл, а тому припускають, що на це вплинула генетика. Однак у новому дослідженні вчені хотіли зрозуміти, чи може за танець відповідати лише генетика, чи тут замішано ще щось.

Самотні танці

У процесі дослідження вчені створили колонії молодих медоносних бджіл одного віку, серед яких не було жодного старійшини, який міг би навчити їх танцю вихиляння. Далі вчені просто спостерігали.

Вчені виявили, що коли бджоли підросли, вони почали покидати вулики, а повертаючись справді намагалися танцювати. Однак у порівнянні з контрольною групою бджіл, рухи комах з "молодого вулика" були "безладніші", що мабуть включало в себе неправильне кодування відстаней.

Водночас вчені зазначають, що як тільки бджоли почали спостерігати за своїми однолітками і наслідувати їх у міру дорослішання, їх показники суттєво покращилися. Помилки кодування, які вони допускали у перші дні свого життя, згодом стали менш помітними, проте так і не змогли повністю зникнути.

Автори дослідження зазначають, що результати їхнього експерименту показують, що вони "назавжди змінили кодування відстані" у цих експериментальних колоніях.

Новий діалект

Вчені зазначають, що бджоли з експериментальних колоній, по суті, створили свій новий унікальний діалект. Комахи практикували свій незграбний танець і спостерігали за однолітками, і врешті-решт знайшли спосіб спілкуватися між собою. Проте вчені зазначають, що навіть із віком вони не могли покращити свої навички.

Результати дослідження також свідчать, що бджоли навчалися набагато швидше за допомогою зразка для наслідування. Експеримент показує, що в контрольному вулику бджоли навчилися танцювати танець виляння швидше і точніше. Дослідники також виявили, що бджоли з цього вулика не стикалися з проблемами кодування, які довелося долати бджолам із молодих вуликів.

Тепер дослідники зазначають, що знайшли докази того, що тварини передають інформацію, важливу для виживання свого виду, через спільноти та зграї.

Раніше Фокус писав про те, що вчені розповіли, чи справді бджоли вмирають після того, як вжалять.