Читаємо тривогу за аналізами. Тепер лікарі вміють визначати психологічні розлади за кров'ю

Тест, заснований на біомаркерах, тісно пов'язаних із розладом настрою, може також передбачити, чи буде людина тривожнішою в майбутньому та як інші речі, наприклад, зміни в гормонах можуть вплинути на його тривожність. І тепер, коли група під керівництвом дослідників із Медичної школи Університету Індіани затвердила тест, один стартап уже створює аналізи крові для використання лікарями, пише Science Alert.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтеся, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

"Багато людей страждають від тривожності, яка може бути дуже неприємною та заважати повсякденному життю, — каже психіатричний нейробіолог Олександр Нікулеску з Медичної школи Університету Індіани. — Наявність чогось об'єктивного, подібного до цього, коли ми можемо знати, який поточний стан людини, а також його майбутній ризик і які варіанти лікування відповідають його профілю, є дуже потужним засобом допомоги людям”.

У цьому недавньому дослідженні використовувалися методи, які члени групи розробили в попередніх дослідженнях, що призвело до створення аналізу крові на депресію, посттравматичний стресовий розлад, біполярний розлад і біль.

Аналіз зразків крові — це зручний і об'єктивний спосіб дізнатися, що відбувається в нашому тілі та мозку. Діагностика, яка значною мірою залежить від самозвіту чи спостереження за поведінкою, може бути утруднена через труднощі в спілкуванні або відмінності в симптомах. Вимірюючи кількість білка, ферменту, гормону чи іншої молекули, тісно пов'язаної із захворюванням, фахівці отримують ще один інструмент для ухвалення обґрунтованого рішення.

Щоб визначити відповідні біомаркери тривожності, Нікулеску та його колеги набрали пацієнтів у Медичному центрі ветеранів Індіанаполіса та розподілили їх до однієї з трьох груп.

Перша група, названа групою виявлення біомаркерів, складалася з 58 осіб (41 чоловік і 17 жінок), у яких рівень тривожності змінювався хоча б один раз від одного візиту до іншого. Ця група дозволила команді шукати можливі біомаркери, які можуть бути пов'язані зі змінами тривожності.

Найкращі біомаркери-кандидати, знайдені в цій "групі відкриття", були протестовані на другій групі добровольців, що складалася із 40 осіб (32 чоловіки та 8 жінок). Ця група була названа групою перевірки біомаркерів. Цей процес перевірки був важливим для того, щоб переконатися, що біомаркери можуть надійно й точно передбачати зміни тривожності.

Валідовані біомаркери були використані в тестуванні біомаркерів для прогнозування стану високої тривожності й клінічно тяжкої тривожності в третій групі. Ця група тестування біомаркерів складалася зі 161 чоловіка та 36 жінок для прогнозування стану високої тривоги та 159 чоловіків і 36 жінок для прогнозування клінічно тяжкої тривоги.

Зрештою, використовуючи дані всіх трьох груп, дослідники виявили та підтвердили 19 біомаркерів крові, які можуть бути використані для прогнозування змін тривожності.

Тривожні розлади широко поширені та сильно впливають на якість життя людей, тому важливо спробувати краще зрозуміти, діагностувати й лікувати їх.

Існує безліч соціальних і психологічних, а також фізіологічних методів лікування тривожних розладів, але лікарям важко знайти баланс між ліками й терапією в потрібних кількостях і в потрібний час.

"Сучасний підхід полягає в тому, щоб поговорити з людьми про те, як вони почуваються, щоб з'ясувати, чи можуть вони приймати ліки, але деякі ліки можуть викликати звикання та створювати додаткові проблеми, — каже Нікулеску. — Ми хотіли з'ясувати, чи може наш підхід до визначення біомаркерів крові допомогти нам підібрати людям наявні ліки, які працюватимуть краще та не викликатимуть звикання”.

Крім того, якщо лікарі зможуть виявити специфічні біомаркери, що передбачають ризик розвитку тривожних розладів у майбутньому, вони зможуть почати запобігати тривожним розладам до того, як вони почнуться або повернуться.

"Є люди, які мають тривогу, але вона не діагностована належним чином, тоді в них виникають панічні атаки, вони думають, що в них серцевий напад, і в результаті потрапляють у відділення швидкої допомоги з усіма видами фізичних симптомів, — додає Нікулеску. — Якщо ми зможемо дізнатися про це раніше, то, сподіваюся, зможемо уникнути цього болю та страждань і вилікувати їх раніше за допомогою того, що відповідає їхньому профілю”.

Важливо, дослідники вважають, що той факт, що не всі пацієнти відповідають на наявні методи лікування, показує, наскільки важливо продовжувати дослідження, щоб знайти нові та кращі методи лікування.

Вони сподіваються, що нові тести на біомаркери крові можна буде використовувати для підбору пацієнтам потрібних ліків, визначення ефективності лікування та пошуку нових способів застосування старих препаратів.

"Це те, що може стати панельним тестом у межах регулярних оздоровчих візитів пацієнтів, щоб оцінити їхнє психічне здоров'я з часом і запобігти будь-яким майбутнім розладам, — сподівається Нікулеску. — Профілактика краща в довгостроковій перспективі".

Раніше Фокус писав про дивну дію підсолоджувачів. Дослідження показало, що добова доза аспартаму викликає тривожність не тільки в тих, хто його споживає, а й їхнього потомства.