Велика маленька брехня. Психологи розповідають, як припинити брехати навіть про дрібниці

Багато людей приходять на терапію, коли їхня звичка брехати стає нав'язливою. Вони можуть говорити такі речі як:

"Я почав брехати навіть тоді, коли в цьому немає потреби. Чому я це роблю?"

"Навіть якщо я не зробив нічого поганого чи ганебного, брехня завжди здається безпечнішим варіантом. Як мені подолати це?"

"Коли люди стикаються зі мною з приводу моєї брехні, мені нема чого їм відповісти. Невже я просто жахлива людина?"

Причин у звички брехати може бути безліч, і багато з них не пов'язані з вашим характером. Це може бути дезадаптивний механізм подолання труднощів, техніка самозаспокоєння чи просто несвідома модель поведінки. Тому самоаналіз може бути дієвішим способом боротьби з компульсивною брехнею, ніж самоконтроль. Ось три підтверджені дослідженнями кроки, які допоможуть вам розібратися у своїй звичці брехати, пише Forbes.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтеся, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

1. Звільнення від сорому

Бути нещирим або вводити в оману може бути важким тягарем для того, хто бреше. Крім того, що людині доводиться турбуватися про те, щоб брехня була послідовною, їй також доводиться боротися із соромом за те, що вона збрехала вперше. Звичайно, є деякі типи особистості, які можуть не відчувати сором так, як більшість із нас, наприклад, антисоціальні особистості, але такі люди виняток. Більшість із нас не може самовиправдатися від негативних почуттів, які виникають, коли ми брешемо.

Дослідження пояснює, як збереження секретів може призвести до румінації та негативних наслідків для психічного здоров'я. Брехня та приховування інформації обходяться вам дуже дорого — це вантаж на ваших плечах, який можна скинути, тільки зізнавшись собі в цьому.

Хоча зізнатися у всій своїй брехні може здатися надто складним завданням, визнання того, що у вас є з цим проблема може стати ефективним першим кроком. Сором і почуття провини можуть завадити вам звернутися за допомогою або навіть визнати, що у вас є проблема.

Визнавши існування проблеми, ви зможете поглянути на неї об'єктивніше, що приведе вас до наступного кроку:

2. Зрозуміти корінь

Цілком імовірно, що ваша звичка брехати є симптомом іншої проблеми. Ви можете почати йти слідами вашої брехні, щоб дістатися причин її виникнення. Ось кілька питань, які ви можете поставити собі:

• Чи є певні теми, від яких ви хочете триматися подалі та які змушують вас брехати?
• Може бути, ви просто не можете згадати деякі деталі та брешете, щоб заповнити прогалини в оповіданні?
• Чи брешете ви, щоб сподобатися людям?
• Чи брешете ви, щоб захистити свою самооцінку?

Можливо, ви не отримаєте чіткої відповіді з першого разу, але цей процес допоможе вам розпізнати брехню як вияв глибшої проблеми, а не як недолік характеру. Ваша звичка брехати може бути самозахистом. Або, можливо, ви навчилися цього в ранньому віці, наслідуючи приклад когось із оточення.

Дослідження, опубліковані протягом багатьох років, пояснюють компульсивну брехню як побічний продукт постійного приховування іншої компульсивної проблеми, наприклад, ігрової, наркотичної чи купівельної залежності. В одній статті проводиться зв'язок між надмірною брехнею та прикордонним розладом особистості, антисоціальним розладом особистості, маревним мисленням та ін.

Завжди корисно проконсультуватися з професіоналом у галузі психічного здоров'я, оскільки він може допомогти вам визначити, чи можна впоратися з брехливістю за допомогою основних заходів щодо зміни навичок або необхідно звернути увагу на інші фактори.

3. Практика, практика, практика

Після того, як ви визнали та вивчили корінь проблеми брехні, ви можете спробувати внести невеликі зміни у свої думки та дії. Так ви зможете уникати своїх факторів-провокаторів і ловити себе в ті моменти, коли ви піддаєтеся їм.

Ось деякі вправи на роздуми, які допоможуть упоратися з надмірною брехливістю:

• Нагадування собі про наслідки вашої брехні для ваших стосунків, а також для вашого особистого та професійного життя.
• Подумати про те, наскільки менш напруженим буде життя, коли ви говорите те, що маєте на увазі.
• Ось дві зміни у поведінці, які ви можете зробити паралельно з вправами на розвиток мислення:
• Якщо сказати правду надто складно, візьміть блокнот і запишіть її. Ви навіть можете написати смс третій людині, не пов'язаній із ситуацією, що викликала брехню, і розповісти їй, що у вас на думці. Це створить часовий проміжок, протягом якого ви зможете вирішити, як і коли ви хочете сказати правду.
• Виберіть сферу свого життя, в якій ви хочете бути правдивішим, наприклад, роботу, і зосередьтеся на тому, щоб бути повністю прозорим там. Пам'ятайте, що ви не зможете змінити всі звички відразу. Проходьте цей шлях по одному дню за один раз.

Дослідження показують, що когнітивно-поведінкові вправи й терапія ефективні в боротьбі зі звичкою брехати.

Справжнє життя — це один із основних стовпів щастя. Хоча маленька брехня може іноді приносити вам користь, її користь недовговічна. Чесність завжди є найкращою політикою — вона допоможе вам відкрити глибший рівень задоволення у вашому житті й стосунках.

Раніше Фокус писав про те, як вивести брехуна на чисту воду. Правда й брехня можуть звучати однаково правдоподібно, поки брехуни мають можливість обдумати те, що вони хочуть сказати, тому важливо обмежити цю можливість.