Псусеннес: "Срібний фараон" зі скарбами, що можуть конкурувати із багатствами Тутанхамона
Псусеннес I — праонук фараона Рамсеса XI, за правління якого встановлюється мирне співіснування Нижнього і Верхнього Єгипту, незвичне для того часу. Серед хаосу Другої світової війни в Західній Європі французький археолог П'єр Монте відкопав приголомшливий скарб у 1940 році — гробницю "Срібного фараона".
Археолог П'єр Монте відкрив гробницю Псусеннеса під час дуже неспокійного періоду в історії. І хоча за цінністю виробів, які там знайшли, вона поступається лише знаменитій гробниці Тутанхамона, а масштабність цього надзвичайного відкриття просто приголомшує, новина не викликала ажіотажу серед тогочасного європейського суспільства, заклопотаного ескалацією конфлікту на континенті, пише Ancient Origins.
У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!
З ніг на голову
Монте відкрив гробницю маловідомого царя напередодні Другої світової війни. Псусеннес був третім фараоном 21-ї династії Стародавнього Єгипту, який почав царювати у неспокійні для цивілізації часи політичних потрясінь в Єгипті.
У цей період влада у країні була поділеною, а сама ж країна складалася із Верхнього і Нижнього Єгипту. Фіви були оплотом верховного жерця Амона, який керував Верхнім Єгиптом, а фараони ж осідали у Танісі, хоч їхній вплив здебільшого закінчувався регіоном дельти Нижнього Єгипту.
Через це логічно було б припустити, що фараони 21 династії не мали великої влади. А проте відкриття гробниці Псусеннеса I повністю перевернуло цю теорію. Найвизначнішою знахідкою, зробленою там, був саркофаг із чистого срібла. Завдяки цьому Псусеннес отримав свою назву "Срібний фараон".
Скарби з гробниці фараона
Стародавній Єгипет відомий своєю культурою та звичаями. Древні єгиптяни вважали, що золото — це плоть богів, а срібло — їхні кістки. І хоча золота в Стародавньому Єгипті було поширенішим, срібло цінували більше, оскільки його доводилося завозити із Західної Азії та Середземномор'я.
Звідси випливає, що повністю срібний саркофаг, знайдений у гробниці, свідчить про величезне багатство, владу та вплив фараона Псусеннеса. Ба більше, можна звернути увагу, з якою неймовірною майстерністю виготовлені металеві предмети, як і сам саркофаг, які там виявили. З цього також можна припустити, що в Псусеннеса були такі можливості, а також талановиті ремісники, що змогли виготовити такі розкішні предмети та скарби в гробниці.
На жаль, сама мумія Псусеннеса не пережила століть. Монте знайшов лише кістки, чорний пил та різноманітні поховальні предмети, зокрема золоту дошку для мумії і неймовірну маску з чистого золота. Вона б мала закривати обличчя "Срібного фараона".
Не дивно, чому мумія Псусеннеса не збереглася. На відміну від посушливого, схожого на пустелю середовища Долини Царів у Луксорі, більшу частину Нижнього Єгипту, як і сам Таніс, покривали вологі, болотисті землі.
Вода просочувалася крізь землю і з часом зруйнувала мумію фараона, як більшість дерев'яних предметів. А проте Монте зміг відновити кілька предметів, які не піддавалися руйнуванням часу. Серед них канопи (посудини, в яких в разі муміфікації тіла окремо зберігалися внутрішні органи) та ушебті. Це — спеціальні фігурки із зазвичай схрещеними на грудях руками або з будь-якими знаряддями праці, які використовували в поховальних обрядів Стародавнього Єгипту. Вважалося, що вони виконуватимуть замість господаря різну роботу в потойбічному світі.
Скарби, знайдені в гробниці фараона, настільки виняткові, що можуть конкурувати з багатством Тутанхамона.
Неймовірну владу та вплив Псусеннеса можна пояснити його надзвичайно довгим правлінням, яке тривало, за оцінками дослідників, 41 або 46 років (близько 1047 і 1001 років до н.е.). Дехто з єгиптологів навіть припускає, що "Срібний фараон" правив 51 рік. А те, що його правління припадає на період різних політичних хвилювань та нестабільності, це справді вражає.
Враховуючи знайдені у гробниці скарби, а також тривалість правління Псусеннеса, то можна побачити потребу у переосмисленнях ситуації в Стародавньому Єгипті під час Третього перехідного періоду.
Раніше Фокус писав про таємну кімнату, яку знайшли під пірамідою Хеопса. Виявляється, що 4,5 тис. років туди ще не ступала нога людини.