Пташиний грип, мпокс і Марбург. Чому зараз з'являється так багато вірусів — відповідають учені

Від широко поширеного спалаху мавпячої віспи, нині званої мпокс, у 2022 році до ситуації з пташиним грипом і нещодавніх випадків захворювання на вірус Марбург в Екваторіальній Гвінеї — COVID уже не так часто потрапляє в заголовки газет, як раніше. Натомість ми регулярно чуємо про спалахи нових вірусів або таких, що знову проявляються. То чи збільшується частота спалахів вірусів? Чи просто стали краще виявляти спалахи завдяки вдосконаленій технології, розробленій під час пандемії COVID? Відповідь може бути і тим, і іншим, пише Science Alert.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтеся, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Щоб зрозуміти, як з'являються віруси, нам потрібно повернутися на початок життя Землі. Існує кілька теорій про те, як з'явилися перші віруси, але всі вони сходяться на тому, що віруси існують уже мільярди років, розвиваючись разом із живими істотами. Коли ця стабільна коеволюція порушується, то виникають проблеми.

Основними чинниками появи вірусів у людській популяції є і їхні дії. Сільське господарство стало поширеною практикою понад 10 000 років тому, і разом із ним люди почали тісно контактувати з тваринами. Це дало можливість вірусам, які природно інфікували цих тварин, "перестрибнути" з одного виду в інший. Це називається зооноз. Близько 75% інфекційних захворювань, що знову виникають, викликані зоонозами.

У міру розвитку людської цивілізації і технологій руйнування місць проживання тварин змушувало їх шукати нові території в пошуках джерел їжі. Різні види, які зазвичай не контактували один із одним, тепер мешкали в одному середовищі. Додайте до цього рівняння людей, і ви отримаєте ідеальний рецепт для появи нового вірусу.

Урбанізація призводить до високої щільності населення, створюючи ідеальне середовище поширення вірусів. Швидкий розвиток міст і селищ часто випереджає розвиток адекватної інфраструктури, такої як санітарія та охорона здоров'я, що ще більше збільшує ймовірність спалахів вірусів.

Зміна клімату також сприяє поширенню вірусів. Наприклад, арбовіруси (віруси, що розповсюджуються членистоногими, такими як комарі) виявляються в нових районах, оскільки розширюється діапазон країн, де можуть вижити комарі.

Учені давно знали про ці фактори. Поява SARS-CoV-2 (вірусу, що викликає COVID) не здивувала жодного вірусолога чи епідеміолога. Це було питання про те, коли, а не якщо виникне пандемія. Несподіванкою став масштаб пандемії COVID і складність ефективного обмеження поширення вірусу.

Ми також не могли передбачити, який вплив матиме дезінформація на інші сфери охорони здоров'я. Зокрема, за останні кілька років антивакцинальні настрої стали поширенішими в соціальних мережах, і ми спостерігаємо зростання кількості тих, хто сумнівається у вакцинації.

Також було порушено програми планової імунізації дітей, що збільшило ризик спалахів захворювань, яким запобігають за допомогою вакцин, таких як кір.

Уроки епіднагляду

Під час пандемії COVID наука розвивалася з безпрецедентною швидкістю, що призвело до розробки нових і вдосконалених методів виявлення вірусу для відстеження спалахів і еволюції вірусу. Тепер багато вчених, які займалися відстеженням SARS-CoV-2, звертають увагу на моніторинг і інших вірусів.

Наприклад, моніторинг стічних вод широко використовувався для виявлення SARS-CoV-2 під час пандемії та може аналогічним чином допомогти у відстеженні інших вірусів, які становлять загрозу здоров'ю людини.

Коли людина заражається вірусом, частина генетичного матеріалу цього вірусу зазвичай змивається в унітаз. Стічні води здатні показати, чи збільшується кількість інфекцій у районі, зазвичай ще до того, як у лікарнях почне зростати кількість випадків захворювання.

Адаптація цієї технології для пошуку інших вірусів, таких як грип, кір або навіть поліомієліт може дати нам цінні дані про час спалахів вірусів. Якоюсь мірою це вже відбувається — наприклад, поліовірус було виявлено в стічних водах у Лондоні 2022 року.

Це збільшення обсягу вірусного спостереження, природно, призведе до збільшення кількості повідомлень про спалахи вірусів. Хоча деякі люди можуть вважати це нагнітанням страху, подібна інформація може стати ключем до стримування будь-яких майбутніх пандемій. Якщо спалах відбудеться в районі, де немає належного нагляду за вірусами, інфекція, швидше за все, пошириться надто далеко, і її буде важко стримати.

Проте епіднагляд — це лише одна зі складових готовності до пандемії. Урядам і агентствам охорони здоров'я та науки по всьому світу необхідно мати протоколи про виникнення вірусів і пандемій (регулярно оновлювані), щоб ми не намагалися розібратися в ситуації, коли може бути вже запізно.

COVID навряд чи стане останньою пандемією, свідками якої стануть багато людей, які сьогодні живуть. Сподіватимемося, що наступного разу ми будемо краще підготовлені.

Раніше Фокус писав про те, що пташиний грип уже далеко не лише пташиний. Він дібрався до норок і морських левів.