Теорія з календарем провалилася: вчені все ще не знають, навіщо збудований Стоунхендж

Стоунхендж, таємниці Стоунхенджу, древній календар, єгипетський календар, портал Стоунхенджу, Дослідження Стоунхенджу, день сонцестояння
Фото: Juan Belmonte | Таємниці Стоунхенджу десятками років хвилюють вчених: досі ніхто не знає, навіщо створили цю споруду

Таємниці Стоунхенджу десятками років хвилюють вчених: досі ніхто не знає, навіщо було створено цю споруду. Одна з найпопулярніших теорій стверджує, що це був своєрідний календар.

Related video

Версія про те, що Стоунхендж використовували як календар, існує вже давно, але минулого року професор Тімоті Дарвілл запропонував теорію, як саме це відбувалося. Проте, за неї серйозно взялися два експерти з археоастрономії, повідомляють Phys.org.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!

У своєму дослідженні Тімоті Дарвілл проаналізував кількість та розташування плит Стоунхенджу, які називають сарсенами. За словами дослідника, Стоунхендж — це "простий та елегантний" вічний календар. Згідно з теорією, пам’ятка є календарем, розділеним на 12 місяців по 30 днів та з додаванням п’яти епагоменальних днів. Також, за словами дослідника, враховується високосний рік.

Такий календар є ідентичним до александрійського, виведеного більше ніж через 2000 років після будівництва Стоунхенджу, який є поєднанням юліанського та єгипетського календарів.

Його дослідник аргументує тим, що всього було 30 сарсенових перемичок та п’ять стоячих трилітонів Підкови. Високосний рік пов’язується "станційними каменями", яких усього чотири. Так дослідник отримав календар з 365 днів.

Цю теорію піддали серйозному стрес-тесту двоє експертів — Хуан Антоніо Бельмонте (Інститут астрофізики Канарських островів та Університет де Ла-Лагуна, Тенеріфе, Іспанія) та Джуліо Маглі (Політехнічний інститут Мілана). У своїй статті вони вказують, що теорія заснована на нумерології та непідтверджених аналогіях.

Насамперед вони вказують на те, що хоча день сонцестояння можна точно визначити, через астрономічне вирівнювання щодо сонця, в дні близькі до сонцестояння через повільний рух зірки неможливо контролювати роботи такого календаря. Для цього необхідні точніші інструменти, які можуть розрізняти положення сонця з точністю до кількох кутових хвилин, що становить менше від десятої частини градуса.

Також науковці вказують на те, що теорія страждає від так званого "ефекту відбору", оскільки використовується кількість місяців, яка ніде не проглядається, а деякі числа (наприклад портал Стоунхенджу з двох каменів) просто ігноруються.

Тож теорія, що Стоунхендж — це неолітичний календар, має в своїй основі недоліки, які не витримують критики.

Раніше Фокус розповідав про п’ять найголовніших таємниць Стоунхенджу.