Рибки тремтять від страху. Вчені вважають, що витоки людської емпатії заховані глибоко в океані

Люди насправді можуть бути єдиними істотами на планеті, які можуть схлипувати або сміятися під час перегляду романтичних комедій. Проте вчені сумніваються, що ми є єдиним видом, який здатен ділитися емоціями зі своїми родичами, пише Science Alert.

У новому дослідженні, проведеному вченими з Instituto Gulbenkian de Ciência у Португалії, виявлено докази хімічних механізмів, що лежать в основі поширення страху середовища рибок Даніо (Danio rerio). Тепер дослідники вважають, що людська емпатія насправді могла зародитися сотні мільйонів років тому, коли наші предки блукали океаном.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та захопливі новини зі світу науки!

Більш ранні спостереження за рибками Даніо дали уявлення про те, як вони передають один одному тривожні реакції, у вигляді нестійкої та завмираючої поведінки у родичів. Крім того, результати дослідження свідчать про те, що у риб-спостерігачів, що знаходяться поблизу, також підвищується рівень кортизолу.

Вчені з'ясували, що ступінь страху риб безпосередньо залежить від того, чи виглядають риби наляканими й наскільки вони знайомі між собою. Результати свідчать про те, що чим знайоміші риби між собою, тим сильніша стресова реакція у спостерігачів, які стали свідками лиха, що відбувається.

Зазначимо, що центральним елементом передачі емоційних сигналів у тварин, зокрема й людей, вважається окситоцин, який також називають "гормоном кохання". Однак він не тільки сприяє нашій соціальній активності, передбачається, що його вплив на біологію тварин набагато складніший, ніж можна було б припустити.

Щоб краще зрозуміти роль гормону в процесі передачі страху між рибками Даніо, вчені використали мутантні різновиди, у яких порушено версії хімічної речовини та її двох рецепторів. Зазначимо, що рибки Даніо, як і інші види у її загоні, виділяють хімічний сигнал за допомогою своєї шкіри, коли травмовані. Ця дія викликає реакцію в особин, які опиняються поблизу і є їм попередженням.

У процесі експерименту вчені помістили незнайомих риб в окремі акваріуми, де вони могли спостерігати, як переміщаються інші особини. Вчені виявили, що спостерігавши за групою, рибки з гормонами окситоцину і його рецепторами, що функціонують, завмерли, як і припускали вчені. Водночас вони помітили, що версії рибок Даніо, що мутують, продовжували плавати, як і раніше, не особливо переймавшись долею особин, що страждали. Однак ситуація змінилася, коли дослідники додали окситоцин у воду або вводили його деяким з мутантів.

Дослідники припускають, що ці результати є доказом того, що за почуття страху у рибок Даніо відповідає саме соціальний гормон окситоцин. Протягом дослідження вчені також відстежували маркери нейронної активності та реакції глибоко всередині мозку рибок, а потім порівняли їх з областями, відповідальними за реакції у гризунів. Таким чином вони знайшли ще одне підтвердження того, що біологія переживання стресу після спостереження реакції в іншого представника виду досить схожа у всіх хребетних. І це дозволяє припустити, що наявності емпатії ми зобов'язані одному загальному предку.

Автори дослідження зазначають, що попри те, що привабливо думати, що біохімічний механізм, відповідальний за людську соціальну поведінку, побудований на тих же принципах, що й розповсюдження страху у рибок Даніо. Однак вчені вважають, що потрібно більше досліджень, щоб з упевненістю сказати про те, що емпатія надзвичайно високого рівня у людей і механізм передачі страху у риб насправді походять від одного і того ж предка, який жив в океані мільйони років тому.

Раніше Фокус писав про те, що вчені виявили, що деякі риби мають самосвідомість.