Телескоп Габбл побачив таємничий об'єкт, який не піддається класифікації (фото)

галактика, Z 229-15, квазар, сейфертівська галактика, активне ядро галактики
Фото: ESA | Телескоп Габбл побачив таємничий об'єкт, що не піддається класифікації

Деякі об'єкти в космосі поєднують у собі відразу кілька особливих характеристик, так що однозначно визначити їхнє походження неможливо.

Related video

Космічний телескоп Габбл зробив знімок далекого об'єкта, який дуже складно класифікувати. Спочатку може здатися, що це проста галактика, але насправді не все так просто, пише Space.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та захопливі новини зі світу науки!

Нове зображення далекої галактики, яке зробив космічний телескоп Габбл, опублікувало Європейське космічне агентство (ЄКА). Цей об'єкт має назву Z-229-15 і знаходиться на відстані 390 млн світлових років від Землі. Судячи із зображення може здатися одразу, що це звичайна спіральна галактика, що має два рукави, які виходять з її яскравого ядра. Але не все так просто, як здається на перший погляд.

За словами вчених з ЄКА, цей об'єкт має відразу кілька особливих характеристик, а тому його не можна зарахувати до одного типу космічних об'єктів. Тобто одночасно цю галактику можна класифікувати як три різні об'єкти, які об'єдналися в один. За словами вчених, можна сказати, що Z 229-15 — це особливий клас космічних об'єктів, який не може мати єдиної класифікації.

  • По-перше, Z 229-15 все-таки справді є спіральною галактикою, тому що велика кількість зірок з'єднані в одну групу та пов'язані між собою гравітацією.
галактика, Z 229-15, квазар, сейфертівська галактика, активне дяро галактики Fullscreen
Нове зображення далекої галактики, яке зробив космічний телескоп Габбл, опублікувало Європейське космічне агентство (ЄКА). Цей об'єкт має назву Z-229-15 і знаходиться на відстані 390 млн світлових років від Землі. Судячи ыз зображення може здатися одразу, що це звичайна спіральна галактика, яка має два рукави, що виходять із її дуже яскравого ядра. Але не все так просто, як здається на перший погляд
Фото: ESA
  • По-друге, цей об'єкт є галактикою з активним ядром. Тобто в центрі цієї галактики знаходиться активне ядро, яке є особливим центральним регіоном, що випромінює дуже багато світла через діяльність надмасивної чорної діри. Але чорні діри не випромінюють світла, воно виходить з акреційного диску, який кружляє навколо чорної діри та складається з речовини, притягнутої до себе чорною дірою. Речовина в цьому диску настільки сильно нагрівається, що випускає величезну кількість енергії, а тому центр галактики такий яскравий.
  • І, по-третє, активне ядро галактики Z 229-15 також є квазаром, який є окремим видом активних галактичних ядер. Квазари є одними з найяскравіших об'єктів у космосі та знаходяться дуже далеко від Землі. Зображення галактики Z 229-15 показує, що з її центру дійсно виходить дуже багато світла, а відстань у 390 млн світлових років говорить про те, що це нехай і не дуже далекий за космічними мірками, але все ж таки квазар.

Але це ще не все. Переважно квазари виділяють так багато світла і є такими яскравими, що всі інші зірки в галактиці, що їх оточує, просто не видно. За словами вчених, якщо квазар не такий яскравий, то галактика з активним ядром вважається сейфертівською галактикою. На новому зображенні телескопа Габбл зірки в галактиці видно, а отже, це сейфертівська галактика.

Отже, в результаті виходить, що далекий космічний об'єкт Z 229-15 є технічно сейфертівською галактикою з активним галактичним ядром, яке належить до підкласу квазарів. Тобто відразу три важливі типи космічних об'єктів з'єднані в одному місці і дана галактика набула різних характерних рис, що і ускладнює її класифікацію.

Фокус вже писав про те, що телескоп Вебб вивчив гарячу екзопланету. Як виявилось, планета, яка класифікується як "гарячий Юпітер", має дуже незвичайний хімічний склад.

Також Фокус писав про такі незвичайні космічні об'єкти, як нейтронні зірки. Вважається, що в нашій галактиці їх близько сотні мільйонів, але виявити поки що вдалося лише кілька тисяч таких зірок. Ці зірки майже в 2 рази перевищують масу Сонця, мають абсолютно гладку поверхню, але за розмірами вони можна порівняти з розмірами земного мегаполісу.