Не британська, а німецька. Вчені нарешті дали відповідь, з чого саме виготовили Бенінську бронзу

У Британському музеї зберігається чимало суперечливих артефактів, однак одні з них мають доволі непросту історію. Бенінська бронза — це колекція з тисяч африканських витворів мистецтва, створених нігерійськими ковалями Едо між 16-м та 19-м століттями, пише IFLScience.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропустити найважливіші новини!

У 1897 році британські війська захопили колекцію під час бенінської каральної експедиції та передали їх в Форин-офіс. Поки тривають суперечки щодо репатріації безцінних реліквій, дослідники нарешті виявили джерело металу, з якого їх власне і виготовили.

Впродовж багатьох років існувала теорія, що Бенінська бронза створена завдяки переплавлення латунних кілець під назвою манілла (manillas). Їх у великій кількості постачали до Західної Африки після відкриттям португальської торгівлі у 15-му столітті.

Оскільки у Європі їх не використовували для певної потреби, ці манілли виробляли лише для розповсюдження як валюти в Африці. Історичні джерела вказують на те, що місцеві купці дуже прискіпливо ставилися до того, які кільця вони приймали.

Дослідники стверджують, що попередні аналізи та вивчення, які порівнювали наявні манілли з матеріалом Бенінської бронзи, не виявили жодних доказів про зв'язок між європейською торговельною латунню та артефактами.

А проте, повернувшись до цієї теорії, фахівці провели ізотопний аналіз 67 манілл, піднятих з п'яти корабельних аварій в Європі та Африці, а також з трьох наземних пам'яток.

Результати показали, що співвідношення ізотопів свинцю в ранніх маніллах з корабельних аварій 16-17 століть мають більшу схожість з ізотопами колекції, ніж у пізніших маніллах. Це важливо, оскільки джерело латуні для виготовлення манілл, ймовірно, змінилося у 18 столітті, коли британські шахти отримали контроль над цією галуззю.

Тобто метал, який використовували для виготовлення манілл, не збігається з "бронзою" реліквій. Це може пояснити, чому попередні дослідження не показали жодних зв'язків між європейськими латунними кільцями та мистецтвом Едо.

Однак хімічний аналіз ранніх манілл показав, що ці кільця збігаються за ізотопним складом зі свинцево-цинковими рудами німецького Рейнського регіону, що робить теорію, за якою вони вироблені добре розвиненою латунною промисловістю саме цього регіону, цілком ймовірною.

Тобто Бенінська бронза виготовлена саме з німецької латуні, а не британської, з яких робили манілли. За словами авторів, це дослідження остаточно визначає Рейнську область як основне джерело манілл на початку португальської торгівлі. Мільйони таких артефактів відправили до Західної Африки, де вони, ймовірно, стали основним, практично єдиним джерелом латуні для західноафриканських ливарників між 15 і 18 століттями, зокрема слугували основним джерелом металу для бронзових виробів палацу.

На сьогодні, Бенінська бронза є найвідомішими стародавніми витворами мистецтва у всій Західній Африці. Звідки взялася їхня мідь, довгий час залишалося загадкою.

Нарешті вдалося довести абсолютно несподіване: латунь, з якої виготовлені шедеври з Беніну, що довгий час вважалися походженням з Британії або Фландрії, видобута в Західній Німеччині. Потім рейнські манілли доставили за понад 6 300 кілометрів до Беніну.

Раніше Фокус писав, як археологам вдалося знайти зв'язок між Сабейським та Ізраїльським царствами. Вони змогли розшифрувати напис на глечику часів царя Соломона та цариці Савської.