Неймовірний прорив. Вперше в історії мавпи завагітніли від штучних ембріональних структур

Десятиліттями вчені працюють над розв'язанням проблеми безпліддя, раз у раз, намагаючись, виростити в лабораторії штучні ембріони, використовуючи лише стовбурові клітини. Зазначимо, що подібні експерименти також проводяться і з людськими клітинами, проте вчені обмежені 14-денним лімітом, а тому не можуть довести дослідження до логічного завершення, принаймні поки що, пише Science Alert.

У пошуках альтернативного підходу група китайських дослідників звернулася до найближчого роду — макак-крабоєдів (Macaca fascicularis). Під час експерименту вони виростили ембріональні моделі, використовуючи стовбурові клітини мавп, а далі імплантували їх сурогатним матерям-мавпам.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Відомо, що вчені піддали ембріональні стовбурові клітини макак ретельному відбору факторів зростання. Далі дослідники спостерігали за зразками та формуванням ембріоноподібних структур, які також називають бластоїдами. Вчені зазначають, що чверть усіх стовбурових клітин за час експерименту перетворилися на бластоїдну форму — цей результат відповідає результату експерименту, проведеного з використанням стовбурових людських клітин.

Далі вчені культивували зразки в лабораторії, поки згодом вони не почали формувати три окремих шари — цей процес називається гаструляцією і є одним із найважливіших у розвитку ембріона. По суті, саме під час цього процесу формування встановлюється базовий план тіла. Дослідники також виявили, що деякі з бластоїдів прогресували для формування жовткового мішка та амніону.

Дослідники вивчили зразки під мікроскопом і виявили, що бластоїди мають схожі риси з ембріонами на 7-й стадії розвитку, у людей вона настає приблизно на 18-21 день запліднення.

Дослідники зазначають, що дана модель ембріона мавпи в середньому руйнувалася приблизно на 18-й день після зростання поза тілом. Однак у подальших дослідженнях вчені планують вивчити інші системи, які також були успішними під час культивування бластоїдів мишей.

Однак на цьому завершилася лише перша стадія експерименту. Деякі зі створених бластоїдів у другій частині експерименту були пересаджені восьми сурогатним мавпам. Дослідники зазначають, що зразки другого етапу експерименту були відібрані, ґрунтуючись на ключових особливостях природних ембріонів. У результаті кожна самка отримала від 8 до 10 бластоїдів, а потім дослідники спостерігали за ними протягом наступних двох десятків днів за допомогою ультразвуку та гормонального аналізу.

Результати дослідження свідчать про те, що ембріональні структури були успішно імплантовані трьом сурогатним матерям й змогли зберегтися на термін більше як тиждень після трансплантації. Крім того, гормональний аналіз показав, що у макак також спостерігалося підвищення рівня прогестерону та хоріонічного гонадотропіну, які пов'язані з вагітністю.

За словами співавтора дослідження, директора лабораторії з вивчення нелюдських приматів Китайської академії наук (CAS), нейробіолога Цян Суня, всі ембріональні структури повністю зникли через тиждень. Однак дослідники вважають, що їм усе рівно вдалося досягти небувалого успіху. По-перше, структури імплантувалися і змогли прижитися, по-друге, викликали вивільнення гормонів, а це означає, що якийсь час макаки все ж таки дійсно були вагітні.

Дослідники вважають, що проведення подібних експериментів з використанням людських клітин насправді могло б пролити світло на нашу біологію, а надалі навіть могло б допомогти розв'язати проблему безпліддя.

Раніше Фокус писав, що без запліднення: вчені вперше створили синтетичні ембріони.