Раніше за Синайський кодекс. Вчені виявили древні тексти Євангелія, перекладені сирійською мовою

дослідження, Біблія, Новий Завіт, Новий Заповіт, приклад Біблії, переклад Нового Завіту, історія перекладу, історія перекладу Біблії, християнство, знахідка, знахідка перекладу, сирія, сирійська мова, перші християни
Фото: Vatican Library | Фрагмент перекладу Нового Заповіту сирійською мовою під ультрафіолетовим світлом

Близько 1300 років тому переписувач у Палестині взяв книгу з текстом Євангелія, написану сирійським текстом, і стер її. У Середньовіччі в пустелі було мало пергаменту, тому рукописи часто стирали і використовували повторно.

Related video

Фахівець-медієвіст з Австрійської академії наук (OeAW) зумів розшифрувати та прочитати втрачені слова на знайденому фрагменті з текстами Нового Завіту, написані сирійським письмом. Цей багатошаровий манускрипт називають палімпсестом, пише Phys.org.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!

Відомо, що Святе Письмо переписувати і перекладали на різні мови впродовж багатьох століть. Зараз же дослідник Григорій Кессель виявив один із найдревніших перекладів Євангелія, зроблений в 3 столітті і скопійований в 6 столітті, на окремих збережених сторінках цього манускрипту.

Фахівець ділиться: "Традиція сирійського християнства має кілька перекладів Старого і Нового Заповіті. Досі ми знали лише про два манускрипти, які містили старосирійський переклад Євангелій".

Один із цих перекладів сьогодні зберігається у Британській бібліотеці в Лондоні, а інший палімпсест знайшли в монастирі Святої Катерини на горі Синай. Фрагменти з третього манускрипту нещодавно вдалося встановити під час проєкту "Синайські палімпсести" ("Sinai Palimpsests Project").

Вважається, що сирійською мовою користувалися арамейськомовні християни Східного Середземномор'я. Найбільший її розквіт та поширення почалися з II століття, коли нею переклали Біблію — переклад "пешита". Він і став канонічним у християн-сирійців.

На території від Середземного моря до Персії сирійську мову використовували для письма впродовж багатьох століть, а у Візантійські імперії її вважали другою після грецької за важливістю.

Кессель за допомогою ультрафіолетової фотографії виявив у манускрипті Ватиканської бібліотеки третій шар тексту, тобто подвійний палімпсест. Цей знайдений фрагмент поки єдиний відомий з четвертого манускрипту, який свідчить про старосирійську версію — і пропонує унікальний доступ до дуже раннього етапу в історії текстової передачі Євангелій.

Наприклад, якщо в грецькому оригіналі Євангелія від Матвія, розділ 12, вірш 1 говорить: "Того часу Ісус переходив ланами в суботу. А учні Його зголодніли були, і стали зривати колосся та їсти", то в сирійському перекладі сказано: "[…] почали зривати колосся, розтирати їх у руках і їсти".

Ще одним важливим фактором є вік фрагмента. Відомо, що його написали щонайменше на століття раніше від найдавніших грецьких рукописів, що дійшли до нас, включаючи Синайський кодекс. Найдавніші збережені рукописи з цим сирійським перекладом датуються 6 століттям і збереглися у стертих шарах, так званих палімпсестах, що складаються з нових пергаментних аркушів.

Раніше Фокус писав також про тисячі бамбукових та дерев'яних пластинок з написами, які виявилися старішими за папір.