До Північної Америки пливуть 10 млн тонн небезпечної маси: потраплять на пляжі смородом тухлих яєць (фото)

Саргасове море має певну репутацію. Вперше воно було описане ще в журналах Христофора Колумба, який перетнув його у 1492 році. Тоді іспанський мореплавець описував його як величезну спокійну ділянку, що розташувалася у центрі Атлантичного океану. Течії обтікають його, але не проходять наскрізь — він розташований у депресивних широтах, де вітри можуть не з'являтися тижнями, тому тут можна спостерігати тисячі квадратних кілометрів нерухомої темно-синьої води, пише New Atlas.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Однак Саргасове море відоме не лише своїм спокоєм, а й саргасовими водоростями, які тут ростуть. Вони є листяними водоростями без коріння з виноградними бульбашками, які допомагають їм утримуватися на плаву. Саме вони перетворюють Саргасове море на сплутані джунглі, де легко зав'язнути та загинути — про це свідчать історії моряків, які тисячоліттями побоювалися опинитися тут.

За століття Саргасове море набуло репутації такого собі цвинтаря кораблів — моряки вважали, що тут на дні океану спочивають флотилії корпусів, які потрапили в "сітки" водоростей і просто не змогли вибратися. Колумб, наприклад, вважав, що він заплутається в цих джунглях, а також, що таке незвичайне явище може вказувати на мілководдя або рифи.

Сьогодні саргасум також привертає увагу вчених, однак з іншої причини. По-перше, вчені виявили, що ці заплутані джунглі є домом для морських коників, а також притулком для європейських та американських вугрів, які долають тисячі кілометрів шляху, щоб досягти цього місця спарювання. По-друге, сьогодні саргасум є реальною проблемою, адже його величезні маси дрейфують в океані, а потім потрапляють на пляжі, роблячи їх непридатними для відпочинку.

В межах ініціативи ESA "Наука спостереження Землі для суспільства" вчені використовують супутники Sentinel-2, 3 і 6 для спостережень за саргасовими водоростями, водночас йдеться про їхнє цвітіння та переміщення в океані. Останні спостереження показують, що вчені, ймовірно, спостерігають за наймасштабнішим з усіх зареєстрованих цвітінням саргасових водоростей.

Побоювання дослідників спричинено тим, що зараз величезна маса квітучих водоростей дрейфує до східного узбережжя США. Дослідники побоюються, що врешті-решт це призведе до викиду мільйонів тонн гнилої рослинності на тисячі кілометрів пляжів. Останні спостереження показують, що цвітіння саргасума сягає 8 800 кілометрів, від берегів Африки до Мексианської затоки, а маса цієї рослинності попередньо оцінюється в 10 мільйонів тонн.

Поки водорості залишаються в глибокому океані, вони не являють особливої загрози. Однак якщо вони наблизяться до узбережжя, це спричинить низку неприємних наслідків. По-перше, це знизить вміст кисню у воді на мілководді до критичного рівня, а отже зашкодить рибальству та місцевому довкіллю. По-друге, викинуті на узбережжя водорості незабаром почнуть гнити, а отже пляжі заполонить сморід тухлих яєць, адже під час гниття саргасума виділяється токсичний сірководень. По-третє, знадобляться колосальні фінансові витрати, щоб запобігти викиду водоростей на пляжі або прибирати їх з узбережжя.

Дослідники зазначають, що наразі вся надія на Гольфстрім — існує ймовірність, що смердючій масі не вдасться перетнути течію і тонни водоростей будуть відкинуті на північ. Однак де саме вони можуть опинитися після, на жаль, поки що незрозуміло.

Раніше Фокус писав про те, що вченим знадобилося 100 років, щоб знайти місце розмноження вугрів.