Підглянули в "замочну щілину". Вченим знадобилося 100 років, щоб знайти місце розмноження вугрів

Близько сотні років тому, на початку 1920-х, данський біолог Йоганнес Шмідт виявив личинок вугра в Саргасовому морі, далеко від їхніх звичних місць проживання в Європі й Африці. У 1923 році він опублікував свої спостереження та пророкував, що наступне століття вчені проведуть у спробах зрозуміти, як і де розмножується цей вид. Так воно й сталося, пише Science Alert.

Протягом наступного століття вчені буквально стежили за переміщеннями європейських вугрів, але тим завжди вдавалося "скинути хвіст". У своїй статті Шмідт описував спостереження за вуграми як деяку пригоду, в якій "почуття розчарування змінюється обнадійливим відкриттям, а потім знову огортається глибокою пітьмою". І недарма.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтеся, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

За словами автора нового дослідження та рибного біолога Кіма Аареструпа їхнього Технічного університету Данії, вугри викликали цікавість учених тисячоліттями. Однак простежити за ними — не найлегше завдання. Ці риби мігрують на відстані від 5 до 10 тисяч кілометрів, а на дорозі постійно виникають перешкоди, які вугри з легкістю долають, а вчені — на жаль, ні. Це, наприклад, греблі, водозливи. Все це значно ускладнює "стеження".

Втім, самим вуграм теж доводиться не солодко — через забруднення та надмірний вилов риби з 1980-х років спостерігається різке скорочення чисельності європейського вугра.

У новому дослідженні вченим усе ж таки вдалося простежити за міграцією вугрів до їхніх нерестовищ. Виявилося, що вони вирушають у подорож на тисячі кілометрів у море для нересту. Потім личинки вугрів дрейфують назад, ближче до суші, у відносно безпечні місця.

Кім Аареструп і його колеги сповнені ентузіазму, адже вони по суті перші, кому вдалося простежити весь шлях європейських вугрів до місця їхнього розмноження в Саргасовому морі. Цей шлях, який проходять вугри, вважається однією з найбільш вражаючих міграцій тварин у всьому світі. І тепер учені мають перші прямі свідчення частини життєвого циклу вугрів, над якою найкращі уми билися майже століття.

Більш ранні дослідження показали, що вугри з усієї Європи збираються навколо Азорських островів і лише потім вирушають у фінальну подорож до Саргасового моря. Саме на цьому етапі вчені й прикріпили супутникові трекери двом десяткам самок.

Через кілька місяців спостережень учені помітили, що вугри досягли нерестовищ. Ученим вдалося дізнатися, що в середньому вугрі рухалися зі швидкістю близько 7 кілометрів на день, а загалом подорож до нерестовищ займає близько року.

Учені також виявили, що дорогою вугри йдуть на глибину близько тисячі метрів. Очевидно, така глибоководна та повільна міграція дозволяє їм зберегти енергію, а також знизити ризик смертності. Проте вченим ще належить дізнатися, як працює навігація вугрів і що допомагає їм орієнтуватися в морі.

Раніше Фокус писав про те, що високий вміст кокаїну в Темзі зробив вугрів гіперактивними.