У Канаді знайдено ділянку повалених дерев розміром із місто: деяким із них тисячі років

Нагромадження знаходиться в дельті річки Маккензі в Нунавуті, найбільшій і найпівнічнішій території Канади. В новому дослідженні вчені з Університету штату Колорадо використали супутникові знімки високої роздільної здатності та штучний інтелект, щоб нанести на карту це величезне скупчення деревини, пише IFLScience.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!

Загалом можна сказати, що його розміри такі ж, як у Манхеттену. Однак саме скупчення можна розбити на 400 000 маленьких сховків деревини, найбільший з яких охоплює близько 20 американських футбольних полів.

У цьому випадку вони діють як поглинач вуглецю для планети, всмоктуючи вуглекислий газ з атмосфери й зберігаючи його у своїй деревині, тобто значно впливають на рівень парникових газів в довкіллі та зміну клімату. А проте такі "затори" часто не сприймають серйозно та ігнорують, коли йдеться про їхній можливий ефект на навколишнє середовище.

Вірджинія Руїс-Віллануева, дослідниця з Лозаннського університету, ділиться: "Існує багато вивчень потоків вуглецю з води та осаду, але ми просто не звертали уваги на деревину до недавнього часу. Це дуже молода галузь досліджень, яка розвивається досить швидко. І важливо вивчати цю деревину не тільки для колообігу вуглецю зокрема, але й загалом для нашого розуміння того, як працюють ці природні річкові системи, як річки збирають і розподіляють деревину".

Дослідники підрахували, що колоди в дельті річки Маккензі зберігають близько 3,4 мільйона тонн вуглецю. А це доволі велика кількість навіть у глобальному масштабі.

Алісія Сендровскі, дослідниця та керівниця проєкту під час навчання в Університеті штату Колорадо, говорить: "Якщо поглянути на це в перспективі, то це приблизно два з половиною мільйони автомобільних викидів за рік. Звісно, це значна кількість вуглецю".

Під час робіт можна було виміряти лише поверхню колод, а тому все, що ховається під нею, на жаль, залишилося невідомим. Зі свого боку це означає, що справжній масштаб накопичення вуглецю в коряках може бути ще більшим.

Деревина нагромадилася тут впродовж великого періоду, і на це повпливало кілька речей.

По-перше, завдяки розлогим бореальним лісам та мережі високоширотних річок дрейф в Арктиці має звичку переноситися на величезні території.

По-друге, дельта Маккензі має величезні розміри, що дозволяє скупчуватися поваленим деревам.

І нарешті остання причина — холодні і часто сухі умови Арктики. Завдяки їм дерева можуть залишатися в майже ідеальному стані протягом десятків тисяч років. Фахівці зазначають, що деякі дерева мають такий вигляд, ніби впали минулої зими, але насправді їм десятки й сотні років.

Завдяки вуглецевому аналізу вдалося виявити, що чимало повалених дерев тут, ймовірно, почали рости у 20-му столітті, а вік деяких з них сягає 1300 років. А проте цілком можливо, що тут заховані ті колоди, що впали тисячі й тисячі років тому.

Раніше Фокус розповідав, що масове вимирання виявилося двома окремими катастрофами. Вчені виявили дві події, які відбулися за 3 мільйони років.

А також ми писали, як саме можна створити велике море в найбільшій пустелі світу. Вчені пропонують скинути на Сахару ядерну бомбу.