Вчені відкрили перший за 44 роки унікальний ізотоп урану: він може зникати за 40 хвилин

Вчені створили раніше невідомий ізотоп урану – уран-241. Це перший з 1979 року ізотоп урану, який дуже багатий на нейтрони.

Японські вчені змогли створити абсолютно новий ізотоп урану, який "живе" всього 40 хвилин, перш ніж починається період його напіврозпаду. До того ж це перший дуже багатий на нейтрони ізотоп урану, який був відкритий за останні 44 роки, пише Live Science.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Японські фізики на прискорювачі частинок, розташованому в Інституті фізико-хімічних досліджень RIKEN, створили новий ізотоп урану – уран-241. Для цього вони використовували відомі ізотопи уран-238-платина-198. Вчені визнають, що цей ізотоп має не так багато корисних практичних або наукових застосувань, оскільки цей ізотоп можна створити тільки в дуже невеликих кількостях.

Проте, ізотоп уран-241 має 92 протони, як і всі ізотопи урану, але також він має 149 нейтронів. Таким чином, цей ізотоп є першим з 1979 року новим ізотопом радіоактивного елемента, який настільки багатий на нейтрони.

Атоми урану завжди містять однакову кількість протонів, але різні ізотопи можуть мати різну кількість нейтронів. Тобто, щоб назвати ізотоп дуже багатим на нейтрони, він повинен мати більше нейтронів, ніж зазвичай має атом урану. Уран належить до групи радіоактивних хімічних елементів, які називаються актиноїдами та кількість протонів у їх ядрах становить від 89 до 103.

Ізотопи хімічних елементів, тобто різні версії, можуть бути стабільними (вони зберігають свою конфігурацію) або нестабільними (вони розпадаються на інші елементи). Швидкість розпаду ізотопу вимірюється періодом його напіврозпаду, тобто це час, який потрібний половині речовини для розпаду на інші елементи.

За словами японських фізиків, вони ще точно не визначили період напіврозпаду урану-241, але за оцінками він становить лише 40 хвилин. І це дуже короткий період. Наприклад, ізотоп вуглецю, вуглець-14, має період напіврозпаду 5730 років. У той самий час період напіврозпаду ізотопу технеція-99m становить 6 годин. Але найкоротший період напіврозпаду належить ізотопу водню, водню-7. Він складає всього 23×10 мінус 24 ступені секунди.

Фокус вже писав про те, що під час недавнього експерименту вчені довели, що світло може проходити крізь проломи у часі.

Раніше Фокус писав про те, що у Великому адронному колайдері вчені зловили примарну частинку – вони вперше побачили нейтрино. Спіймати нейтрино вдалося за допомогою детектора FASERnu, який був встановлений на ВАК.